Залишилося "два-три тижні". П'ять помилок українських експертів під час аналізу воєнної ситуації

П'ять головних помилок українських експертів, які аналізують воєнно-політичну ситуацію.

Помилка №1. Wishful thinking

Багато хто підганяє інтерпретацію фактів під свою бажану картину світу. Наприклад, спікер хоче найшвидшого завершення війни або вбивства Путіна, тому будь-яку інформацію інтерпретує як загасання боїв або палацову змову, хоча та інформація ні прямо, ні опосередковано не свідчить про це з достатнім рівнем достовірності. Добре в побуті для оптимізму, погано для експертизи, викривленої суб'єктивними емоціями.

Помилка №2. Інтерпретація інтерпретацій

Спікер робить висновки, засновані на висновках інших з інформації, яка не верифікується. Наприклад, перша теза "Сурков заарештований" (неможливо перевірити), друга теза — інтерпретація "почалися чистки в Кремлі", і, нарешті, висновок "експерта" про те, що скоро Путіна ліĸвідують жертви чисток. Висувати ланцюжки гіпотез із гіпотез — погано, якщо не виходить відрізняти фати від роздумів. "Шла у подолі з гарбузом" — на одному кінці села, "вагітна від Миколи" — на іншому.

Помилка №3. Установлення чітких таймлайнів

Якщо спікер говорить про "два-три тижні", "п'ять місяців", "до кінця року", то можна вимикати. Чіткі часові межі простежуються для суворо детермінованих процесів в ієрархічних інститутах із суворою процедуральністю (наприклад, армія). Проте людський фактор існує всюди. Економічні, воєнно-політичні ситуації в Україні й РФ, на які на теж впливають безліч факторів інших країн — надто складні комплексні системи процесів, щоб можна було говорити про моделювання термінів.

Крім того, психологія та ментальність у принципі не підкоряються тимчасовим розрахункам. Росіяни й українці (не кажучи вже про різних європейців) мають різний набір цінностей, тому, наприклад, час пасивного терпіння економічних обмежень буде абсолютно різним і малопередбачуваним. Північнокорейці скільки вже живуть у своєму режимі? Тоді чому деякі експерти вирішили, що в червні росіяни збунтуються на тлі стиснення ринкової пропозиції?

Помилка №4. Експертиза не у своїй сфері

Є неформальне золоте правило, що експертність — це 10 000 годин досвіду практичної діяльності. Тому не можуть політологи й політичні аналітики експертно коментувати військово-тактичну ситуацію в Гуляйполі, волонтери — дипломатичні процеси в ООН, а журналісти — трансформацію держапарату у воєнний час. Кесарю — кесарево, або це просто далекі від якісної аналітики балачки.

Помилка №5. Перебільшення ролі інсайдів і "чорних лебедів"

Різноманітні інсайди — аналітичні об'єкти малоперевірені, тому будувати гіпотези на їх основі — припускатися помилок із пп.1-2. Крім того, варто пам'ятати, що в новому дивовижному інформаційному світі інсайди можуть бути або позиційним блефом, або частиною тактики smokescreen (димової завіси). Не варто переоцінювати їхнє місце в аналізі, так само як і потенційних "чорних лебедів" — малопередбачувані події, що змінюють кардинально сферу аналізу.

Якщо "експерт" будує модель, де Путін "випадково помирає від раку" або "в РФ у травні почнеться нова смертоносна хвиля ĸовіду", то це поганий експерт. Чому тоді не будуємо моделей, де "чорний лебідь" — вторгнення інопланетян у Хабаровськ або пробудження бабая на Алтаї?

Практичні висновки

1. Якщо шукаєте якісну аналітику, ігноруйте "ура-прогнози", теорії змови, тунельно-коридорні висновки та коментарі від слюсаря, як лікувати катаракту.
2. Слідкуйте за логічним ланцюгом спікера та джерелами інформації, на основі яких він робить висновки.
3. Для експертів різних сфер — у методологічний арсенал додавайте такі інструменти аналізу, які ведуть не до 1-2 варіантів, а до спектру опцій розвитку ситуації, будуючи моделі каркасно, поступово, у міру накопичення фактів, які можна верифікувати.

Джерело.

Важливо

Другий етап війни та початок краху "плану Барбаросса"