Зрадник, боягуз чи герой. На чию б сторону не став мер окупованого міста, до його вибору будуть питання

"Останнім часом я багато читаю і редагую про події на свіжоокупованих Росією територіях. І кому не заздрю, то це керівникам органів місцевого самоврядування". Думка.

Мацегора, Куп'янськ, колаборант
Фото: Скріншот | Міський голова Куп'янська (Харківська обл.) Геннадій Мацегора після здавання міста російським окупантам утік у Росію

Колись посада голови міста-селища-громади означала, що можна дерибанити бюджети, перерізати стрічки, роздавати землю, щось там час від часу асфальтувати і в кращому разі їздити в Європу обмінюватись досвідом. Іноді також сваритися з депутатами, якщо немає своєї більшості.

І тут приходить російська армія. Мало того, що на тебе падають бомби, ракети, вулицями їздять танки, росіяни розбивають банкомати та ловлять курей. Ти ще маєш ухвалити рішення, що робити.

Допомагати росіянам — це державна зрада. За це суд, смерть чи довічне вигнання.

Вести переговори з росіянами — незрозуміло. Чи державна зрада, чи ні, десь є межа, яку ніхто не позначає. Але точно зрада в очах частини суспільства, а отже, також імовірні смерть і безслав'я.

Ігнорувати росіян і далі фарбувати бордюри, вдаючи, що їх тут немає — типу героїзм, але рівно до того дня, поки не опинишся в підвалі та не почнеш записувати звернення з електродами на яйцях (говорити на відео те, що від тебе вимагають — для деяких теж зрада), або тебе вб'ють.

Виїхати на вільні території — зрада. Переховуватися — боягузтво. Подати у відставку — зрада та боягузтво. До того ж усі ці звинувачення озвучують і нормальні люди, проукраїнські.

Наприклад, у спогадах про блокадний Маріуполь я читав сценку, коли поліцейський повідомив, що мер Бойченко поїхав на неокуповану територію і його почали голосно х**сосити. Якою мала бути прийнятна для всіх поведінка Бойченка? Напевно, одночасно померти, всіх захистити та забезпечити всім необхідним і взагалі зробити так, щоб не було війни.

Водночас, у коментарях до звернень мера Куп'янська Мацегори, який перейшов на сторону росіян, я читав україномовних неботів, які хвалили чувака лише за те, що він не кинув громаду в біді, а взяв на себе відповідальність. Нагадаю, що цей Мацегора давно втік у Росію.

До речі, навіть якщо ти будеш героєм і тебе посадять у підвал і підключать електроди до яєць, а потім тебе обміняє українська влада, як Івана Федорова з Мелітополя, частина людей називатиме тебе зрадником, який втік і покинув громаду.

Це просто сюр. Якщо цей етап російсько-української війни не буде завершальним (а це навряд чи) і в перспективі нам загрожують російські вторгнення, я не здивуюся, якщо на наступних виборах до органів місцевого самоврядування ніхто просто не захоче балотуватися.

Джерело.

Важливо
80 днів війни. Які стратегічні висоти зайняла Україна
80 днів війни. Які стратегічні висоти зайняла Україна