Мобілізація жінок. Чи забороняти виїзд за кордон?

Жвава дискусія про рівність чоловіків і жінок в умовах нібито загальної мобілізації показує, що багато хто про це думає. Звичайно, фемінізм — це права жінок. Але якщо рівні права — то рівні обов'язки. В ідеалі під час мобілізації, як і під час догляду за дітьми, не має бути зазначена стать, а людей мають брати на посади, на які вони хочуть.

Певна частина фемінізму водночас розчаровує подібно до того, як певна частина західних лівих розчаровує позбавленням українців суб'єктності та зведенням до ролі проксі.

Щодо виїзду за кордон для обох статей: ну так, в ідеалі служити мають лише добровільно, а решта виїжджати — але ми бачимо, що добровольців не вистачає.

Або здати країну зовсім.

З моєї дзвіниці людини з дітьми виглядає так:

1. Повинна бути вказана можливість виїзду "одному з партнерів" без вказання статі для безпеки неповнолітніх. Нема дітей — резерв, який залишається в країні.
2. Це теж погано, звичайно, тому що в ідеалі людина не належить країні, але що робити? Здати країну?
3. Ці всі питання складні, проте різке відстоювання лише власних привілеїв чи чужої "плати за привілей" означатиме кінець країни.

В ідеалі мобілізація має відбуватися залежно не від статі, а від необхідності догляду за дітьми. Я розумію, що в мене все зводиться до дітей, і я можу не помічати інших аспектів. Але мені вбачається різко несправедливим, коли хтось виїхати не може або, тим паче перебуває в армії без певного терміну, а хтось, грубо кажучи, в Іспанії вважає, що це ок, бо захищати країну — обов'язок, покладений на інших.

Джерело

Важливо

Слідкуйте за руками. Хто вбив дочку Дугіна