Ізраїль, СБУ та Моссад. Якщо твій сусід Росія — терористична загроза завжди буде
"Путін — виходець з КДБ. 20 років він працював над розширенням агентурної мережі в Україні, давно й наполегливо намагався дестабілізувати ситуацію зсередини. У такій ситуації єдиний вихід — розвивати сильні та ефективні спецслужби за прикладом Ізраїлю". Думка.
Минулого тижня я написав, що наші силові структури — і армія, і спецслужби — за вісім років від початку російської гібридної війни стали набагато ближчими до рівня Ізраїлю, який десятиліттями живе у режимі постійного захисту себе від ворогів. Як він це робить — довелося особисто побачити на півдні Ізраїлю під час їхньої антитерористичної операції у 2014 році.
Після чого один із читачів написав мені, що Ізраїль — це не та країна, на яку треба рівнятися. Тому що жити у режимі постійної напруги, очікувати диверсій, час від часу ховатися від ракетних обстрілів (незважаючи на всі можливості "Залізного купола") тощо — це не те, до чого прагне країна. Мовляв, зараз у нас війна, але після Перемоги можна буде видихнути і жити, як раніше. Тим більш, що ми йдемо до Євросоюзу, а там зовсім інші реалії — спокійне життя в достатку. Ось на це, запевнив читач, і треба рівнятися.
Якби зараз на календарі був, наприклад, мирний 2006 рік (до того, як Путін у Мюнхені у 2007 році проголосив войовничий курс на переділ сфер впливу у світі, якого він з тих пір неухильно дотримується) або якщо міркувати абстрактними категоріями про те, як має жити Україна у майбутньому, то я б цілком погодився.
Тому що й мені, скажу чесно, більше сподобалося перебувати у кількох європейських країнах, де довелося побувати, аніж в Ізраїлі під час АТО. Після тієї АТО за кілька років я був в Ізраїлі ще раз. Було більш-менш спокійно. Але загроза чергових нападів та обстрілів, повсякчасна готовність населення до реагування на них є постійним тлом повсякденного життя мешканців цієї країни. І це, звичайно, трохи напружувало.
Але об'єктивні реалії і після Перемоги не нададуть, на жаль, можливості нам просто видихнути та повернутися до мирного життя зразка 2013 року. Тому що досвід спочатку окупації Росією Криму та частини Донбасу, а потім початку повномасштабної війни доводить дві важливі речі.
Річ перша — РФ не задовольниться лише частиною України, вона постійно намагатиметься відрізати "слайсами" від нашої країни стільки, скільки зможе відкусити. Поки їй не дадуть по зубах так, що гризти вже не буде чим.
Річ друга — залишатися нашим мирним сусідом навіть після своєї поразки РФ не буде. Тому що імперія не зможе змиритися з незалежною від неї, сильною та успішною колишньою колонією по сусідству, яка не захищена такою міцною парасолькою, як НАТО.
Тому з початку російської агресії у 2014 році гібридна війна проти України не припинялася ані на день. Напади у кіберпросторі, інформаційно-психологічні операції, активність російської агентури у багатьох сферах, атаки в економіці, дискредитація України та її керівництва на багатьох міжнародних майданчиках, де присутня Росія тощо. Все йшло експонентом і завершилося повномасштабною спробою зруйнувати Україну.
Звідси невтішний висновок: Росія продовжуватиме постійні атаки на Україну (хакерські атаки, диверсії, ІПСО, обстріли тощо) й під час війни, й після своєї поразки. Бо це імперія-терорист за своєю суттю.
Тому треба готуватись вчитися жити по сусідству з імперією-терористом. Принаймні доки російська імперія не розвалиться на дві частини — тоді вже буде якісно інша реальність.
Ізраїльський досвід життя по сусідству з терористами свідчить, що для успішного захисту від терористів у пріоритеті держави мають бути:
- Сучасні та міцні Збройні Сили
- Сильні спецслужби з необхідним обсягом повноважень
Такі пріоритети зараз потрібні й українській державі.
ЗСУ вже понад вісім місяців переконливо довводять свою здатність захищати Україну та перемагати за допомогою західних партнерів росіян на полі бою.
Вітчизняній спецслужбі також доводиться працювати серйозно. Особливо враховуючи те, що Путін — виходець із КДБ. І 20 років він працював над розширенням агентурної мережі в Україні, давно й наполегливо намагався дестабілізувати ситуацію в Україні зсередини. У такій ситуації єдиний вихід – розвивати сильні та ефективні спецслужби за прикладом Ізраїлю.
Судячи з нещодавнього інтерв'ю голови СБУ Василя Малюка, його відомство взяло саме такий курс. І зараз в СБУ нарешті основним напрямом роботи визначена контррозвідувальну діяльність.
Результати у цьому напрямі під час війни свідчать про правильну методику роботи. "Станом на сьогодні виявлено, задокументовано та затримано понад 360 агентів, — розповів Малюк. — Мова йде про різнокаліберну агентуру: від топових держзрадників, таких як Медведчук, до пересічних — тих, хто збирає координати місць дислокації, пересування ЗСУ. Ворожа агентура працює у різних напрямках: і у військовому, і у правоохоронному блоці, і у політики, також є збір легальної інформації з відкритих джерел".
Крім того, з початку війни СБУ відпрацювала понад 160 ворожих груп з ознаками ДРГ. Є також успіхи у такій важливій сфері як боротьба у кіберпросторі — з початку війни СБУ локалізувала понад 3,5 тисячі кібератак, знищила понад 35 ботоферм. Кіберфахівці СБУ системно блокують зв'язок ворога на території України.
Таким чином, можна констатувати, що в умовах війни СБУ працює успішно та швидко перетворюється на український аналог ізраїльського Моссаду. Разом з міцними ЗСУ сильна спецслужба зможе успішно повторити досвід Ізраїлю та організувати надійний захист нашої країни від атак країни-терориста РФ.
Важливо