Нові центри сили. Яким може бути японсько-британський альянс 2.0

Прем'єр-міністр Фуміо Кісіда провів телефонну розмову з новим прем'єр-міністром Британії Ріші Сунаком. Країни мають намір посилити двосторонню співпрацю на тлі активізації воєнних дій Китаю та Північної Кореї.

Також Японія та Великобританія прискорять переговори для якнайшвидшого укладання угоди, яка підвищить оперативну сумісність і співпрацю між їхніми збройними силами.

Оборонний пакт, як передбачається, буде підписаний у грудні та буде спрямований на спрощення організації спільних навчань і співробітництво в галузі логістики між країнами, а також закладе правову основу для спрощення бюрократичних процедур під час введення військ із однієї країни в іншу.

Так Ріші Сунак рухатиметья по лінії Бориса Джонсона в тому, що стосується британської політики в Індо-Тихоокеанському регіоні. Зрозуміло, загадувати про тривалість цього не варто.

На початку травня в Лондоні відбулася зустріч Фуміо Кісіди з Борисом Джонсоном. І хоча у своїй заяві для преси Кісіда зазначив, що основною темою зустрічі була економічна співпраця, було також оголошено, що сторони досягли "принципової згоди" щодо двостороннього оборонного пакту. Зокрема, йшлося про проведення спільних навчань між Королівськими збройними силами та Силами самооборони Японії, а також про Future Combat Air System Programme і військово-технічне співробітництво.

Кісіда продовжує працювати над двома завданнями:

• по-перше, закріплення за Японією статусу одного із світових центрів сили;
• по-друге, розширення простору для розвитку сил самооборони Японії, зміцнення обороноздатності.

Японія вже уклала схожі домовленості з Австралією, Новою Зеландією та навіть Філіппінами. Характерний тренд дипломатії Кісіди — зміцнення обороноздатності з допомогою американських союзників.

Значимість оборонної співпраці з Британією в тому, що Японія висувається межі регіону. Для Токіо в умовах зростання протистояння з КНР важлива підтримка з боку Лондона, особливо з урахуванням можливого ослаблення військово-політичного союзу зі США, а тенденція до цього є.

Для Британії відносини з Японією важливі в межах нових зовнішньополітичних ініціатив, зокрема Global Britain, що передбачає посилення присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні. Просування в Індо-Тихоокеанському регіоні є необхідною умовою для збереження за Сполученим Королівством ролі впливового міжнародного актора.

Розмови про зміщення фокусу Британії в бік Індо-Тихоокеанського регіону точаться ще із середини 2020 р., коли Лондон запропонував організувати замість G-7 і G-20 нову групу D-10, що складається з 10 демократичних країн (G-7 + Південна Корея, Індія та Австралія). Група повинна вирішувати проблеми, пов'язані як зі стримуванням Китаю, так і зі зниженням рівня вразливості морських комунікацій у світовій торгівлі.

Розширення військово-морської присутності КНР у Південно-Китайському морі, прагнення Пекіна до посилення контролю над Гонконгом є підставою для посилення антикитайської риторики з боку Британії.

Дві острівні держави. Дві морські держави. Дві монархії. Вони сприймають одна одну як природних союзників (у тому числі й за рахунок двосторонніх союзів із США) у питаннях безпеки, які керуються схожими ціннісними установками та схожими геополітичними завданнями.

Джерело.

Важливо

Токіо та Канберра проти Пекіна? Чого чекати від союзу Японії та Австралії