Готуйтеся до ракетних дуелей. Українська відповідь на іранські балістичні ракети з Росії

Російські судна ходять по Каспійському морю в Іран і назад, як щури. Тому що ховаються, регулярно вимикають транспондери — це супутникові пристрої, які фіксують розташування корабля, його курс, швидкість й інше.

Якщо хочуть сховатися, значить, займаються чимось непристойним. Півбіди, якщо йдеться про контрабандний експорт російської нафти через налагоджені Іраном тіньові схеми. Але є підстави припускати, що так у недоімперію завозять іранські дрони-камікадзе і балістичні ракети.

При цьому західні експерти переконані, що Іран не ризикне постачати далекобійні ракети "Зольфагар", а обмежиться експортним варіантом ракети "Фатех 110" з дальністю 250 км. Тут необхідне пояснення.

Ще за Союзу Горбачов і Рейган підписали угоду про скорочення ракет середньої та малої дальності — тих, що летять понад 500 км. Путінська Росія, зрозуміло, з цієї угоди вийшла. Але Штати все одно продовжують відстежувати, щоб ніхто такими ракетами по світу не торгував. Й ось Іран не хоче підставлятися вже зовсім очевидно, тому начебто повинен обмежуватися "Фатехами".

Але балістична ракета на 250 км із напівтонною боєголовкою — теж чимало. Відповідно, в нас одразу ж з'являться ракети ATACMS, про які ми стільки натякаємо партнерам. І тоді почнуться ті самі ракетні дуелі, які я анонсував: недоімперія продовжить бити по нашій критичній інфраструктурі, ми знищуватимемо стартові позиції ворожих ракет.

У цьому протистоянні я ставлю на наших. По-перше, американські ракети далекобійніші й точніші. По-друге, наші ракетники вже чудово освоїли "Хаймарси", перехід на ATACMS для них не складе жодної складності. Цих переваг в окупантів немає.

А якщо недоімперія ризикне залучити для обслуговування ракет іранських фахівців, це означатиме фактичний вступ Ірану у війну на боці Росії. І тоді перед нашими союзниками автоматично постане питання про знищення військових виробництв на території Ірану. Ізраїль і Саудівська Аравія, до речі, давно приміряються до цих виробництв.

Джерело