Колісні "танки" — це не танки. Обіцяна Заходом допомога не змінить ситуацію на фронті

Я, звичайно, дуже радий, що союзники передадуть нам колісні "танки" та бойові машини піхоти. Однак давайте не спокушатися: сотня-друга застарілих бойових броньованих машин, знятих із озброєння в країні, що дає, — це дуже мало для української армії, яка воює. Така кількість не дозволяє навіть поповнити втрати, яких зазнали у важких оборонних боях. Не кажучи вже про створення наступального потенціалу.

"Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць", — заявив нещодавно Залужний. А дають нуль танків ("колісний танк" — не танк), трохи більше 100 БМП, пів сотні броньовиків і десятки два гаубиць... Така жорстка дієта, ймовірно, допоможе нам стримати натиск противника, але не змінить ситуацію на фронті.

А ще дуже потрібні пікапи, вантажівки, спеціальна землерийна техніка, понтонний парк і багато іншого, без чого не обходиться сучасна війна.

Американці обіцяють ще "Петріоти" й зняті з озброєння зенітні ракети "Хок" для переданих Іспанією зенітно-ракетних комплексів. Але все одно говорити, що стався якийсь "перелом", і тепер колективний Захід почав постачати в Україну військову техніку й озброєння на повну силу, не доводиться. Ймовірно, Захід ще не до кінця вірить у нашу перемогу. Або не хоче поразки Росії.

Замість епілогу. А що ми самі? Скільки танків, бойових броньованих машин, знарядь (нових, а не відновлених) надав ЗСУ наш славетний "Укроборонпром"? Скільки одиниць військової техніки закупило військове відомство в приватних виробників? Нуль цілих, хрін десятих, крім деякої кількості броньовиків. Це не військова таємниця. Це ганьба.

Джерело

Важливо

Форми на всіх не вистачає. І не треба імітувати порядок там, де його немає