Немає сенсу ображатись на Байдена. Чому саміт НАТО у Вашингтоні за рік зможе порадувати Україну

Не найрадісніші для України підсумки саміту у Вільнюсі — не привід на когось ображатись чи злитися, вважає політичний експерт Євген Глiбовицький. Навпаки — для країни це привід стати краще.

Байден, США, прапор
Фото: thebell.io | У Вільнюсі Байден Україну не порадував. Чи порадує у Вашингтоні?

Нотатки за результатами саміту НАТО

Мені бракує обсягу закритих міждисциплінарних професійних дискусій. Українському громадянському суспільству, в тому числі його аналітичному сегменту, важливо бути в постійних консультаціях, перед тим, як виходити на публіку з пропозицією стратегічного порядку денного, тоді рішення будуть зваженішими.

1) На початках активних відносин Байдена та України за перше місце між собою конкурували дві позиції: безпека і антикорупція. Перемогла остання, під це була сформована ціла інфраструктура, яка визначала стратегічну канву взаємодії США та Заходу загалом і України, а тим більше, пріоритети громадянського суспільства. Хоч дальший розвиток подій показав, що це була помилка, і, за визнанням самих лідерів антикорупційного руху, неможлива антикорупція без безпеки, рішення, ухвалені зразу після Революції Гідності, були формативними для дискурсу на довший час. Можливо, було б інакше, якби віце-президент через пропущений термін не став президентом, це не надто типова ситуація, але іронія в тому, що НАТО Україні треба в тому числі і для успіху антикорупційної боротьби.

Популістський характер чинної чи потенційних наступних українських адміністрацій фактично визначає ключову роль громадянського суспільства у підготовці, оцінці, критиці, проробці, корекції порядку денного перед тим, як він потрапить в соціологічні опитування, а потім буде політтехнологічно оброблений і запущений приватними та підконтрольними державними каналами в публічний дискурс. Всередині українського політичного сектору є імплементаційна, але не аналітична спроможність.

НАТО, самiт НАТО Fullscreen
Саміт НАТО дав чіткий сигнал Україні: настав час змінюватися!
Фото: nv.ua

2) Питання [здобуття Україною] ядерної зброї, яке вже чути з уст багатьох дієвців, якраз і належить до тих питань, які потребують значного обговорення, аналізу та оцінки рішень перед тим, як має бути озвучене якась пропозиція. Ядерна зброя змінює характер суспільної трансформації і в кращий, і в гірший бік. Досвід Ізраїлю і Пакистану важливий, але містить елементи, які взагалі незастосовні в Україні. Соціальний, безпековий, дипломатичний, фінансовий, інституційний та інші виміри ядерного рішення створюють вузькі коридори, в які складно буде поміститись і українській політичній системі, і українській політичній культурі. У випадку рішення про здобуття, перед тим, як стати менш вразливою, Україна якийсь тривалий період може бути дуже вразливою.

Зважаючи, яка кількість політиків, громадських діячів, аналітиків сьогодні ввечері поставили собі ядерне питання в практичній площині, дуже ризиковано давати швидкі і незважені відповіді. Це може бути повтором імпульсивного рішення про корупцію як про причину, а не симптом українських бід.

3) При всій спокусі образитись на адміністрацію Байдена за ганебне рішення НАТО, конструктивним буде далі тримати увагу на внутрішніх завданнях, обсяг домашньої роботи величезний. І працювати на те, щоб через рік у Вашингтоні виник геть інший розклáд.

Джерело

Важливо
Байден, не програй Україну! Цій країні сміливих людей потрібне майбутнє — їй потрібна НАТО
Байден, не програй Україну! Цій країні сміливих людей потрібне майбутнє — їй потрібна НАТО