Правила гри із Заходом змінюються. Що означають вимоги США до України

Про лист із Вашингтонського обкому та про господарську політику.

Із серпня минулого року США нам майже регулярно виплачують фінансову допомогу на підтримку бюджету у вигляді грантів (тобто, безповоротна допомога). З початку року це була "стабільна" сума $1.25 млрд, яка гарантовано з’являлась у бюджетній звітності Мінфіну та звітності про валютні резерви НБУ. У серпні щось відбулось. Платіж затримали без явних причин. Валютні резерви і бюджетні доходи відразу просіли, а валютний ринок помітно хитнуло.

Про те, що відбувається, ми, прості смертні, взнали набагато пізніше, коли з’явилась звітність. Але по активностях навколо Коломойського, Міноборони та поспішним прийняттям е-декларацій було зрозуміло, що щось таки відбувається. Коли приїхав дядько Блінкен (і до того часу прості смертні вже взнали про "пропущені" $1.25 млрд) — все стало на свої місця. Багато було здогадок, про що він там говорив з нашим керівництвом, чи то про е-декларації, чи то про Коломойського. Але останній лист із Вашингтонського обкому показав, що все набагато серйозніше.

Для розуміння, вимоги МВФ у порівнянні з тим, що виклали у тому листі із Вашингтону — це просто дитячий садок, молодша група. Головне, чим опікується МВФ — це зведення балансів, щоб витрати були по наявних ресурсах і щоб притоки валюти хоч приблизно збігались з відтоками. Усі інші "вимоги МВФ" додавались в причепі і, як правило, не були пріоритетом. Проблеми з виконанням вимог МВФ, як правило, були через те, що зведення балансів робить боляче широким масам населення, бо це тільки індексувати соціалку легко, а назад "провертати фарш" дуже важко.

Той лист із Вашингтону, натомість, дуже чітко робить акцент на інституціях та державному адмініструванні, що на цей раз буде критично боляче саме для еліт, а не для широких мас — і це, не побоюсь цього слова, може бути game changer.

Це дуже цікавий розвиток подій, бо до серпня наші західні партнери усі "нюанси" внутрішнього життя умовно відкладали в папочку "не на часі", і це виглядало дуже дивно. Перші дзвіночки про зміну вітрів були помітні вже у Лондоні на конференції. Але щоб вже у серпні смикнути за фінансову допомогу і у вересні публічно (!) розвісити на усіх стовпах такий чутливий список вимог — це дуже крутий поворот.

Картину доповнює те, що у вересні в Київ прибула новий посол ЄС Катаріна Матернова, яка дуже симпатизує Україні, але і добре орієнтується, що тут до чого (так про неї відгукуються). А 14 вересня Білий Дім призначив спецпредставницю з відбудови України Пенні Пріцкер. Тобто вже є конкретні люди, які мають повноваження занурюватись в деталі і мають шалений вплив на половину доходів нашого бюджету, яку ми отримуємо у вигляду грантів та кредитів від США та ЄС.

Господарська частина (поки це не стосується економіки) починає набувати певних обрисів. Не можу сказати, що ця картинка в рожевих тонах, бо мова йде про нагляд і контроль за тим пирогом, який нам виділяють. Натомість, поки нічого не відомо про те, як ми будемо ростити наш власний пиріг національного багатства. Але хоча б про підходи в організації господарської частини з боку наших західних партнерів вже хоч щось проясняється.

З того всього, що видно із загально доступних джерел, виглядає, що нас можуть чекати дуже інтенсивні зміни в частині облаштування господарської діяльності країни (вибачте, про економіку щось сказати язик не повертається, бо вся тема — навколо розподілу, а не створення). Сподіваюсь, скоро додасться більше ясності саме у напрямку економіки, бо нам це критично потрібно.

Джерело

Важливо

В Україну повірили, як в Ізраїль чи Корею. Як слід сприймати рекомендації від США