Ван Ї їде у Вашингтон. Як Китай і США намагаються запобігти глобальному конфлікту

Сьогодні міністр закордонних справ КНР Ван Ї в межах триденного візиту в США планує зустрітися з держсекретарем США Ентоні Блінкеном і радником із національної безпеки Джейком Салліваном. Це візит у відповідь після поїздки Блінкена в Пекін у червні цього року.

Ця зустріч — ключовий підготовчий крок перед прийдешньою зустріччю Джо Байдена та Сі Цзіньпіна, яка відбудеться цього року. Найімовірніше, лідери проведуть переговори на полях саміту АТЕС (Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва), який цьогоріч пройде в Сан-Франциско, що в США. Точна дата ще не відома, але раніше саміт найчастіше проходив у листопаді.

Імовірно, Ван Ї обговорить із Блінкеном ключові гарячі теми, зокрема ізраїльсько-палестинський конфлікт і російсько-українську війну, а також конфлікт із Філіппінами в Південно-Китайському морі. Нагадаю, цього тижня Сі Цзіньпін, до речі, заявив про готовність КНР до співпраці зі США, "щоб просувати взаємний прогрес і прагнути до спільного процвітання". "Для світового співтовариства має вирішальне значення, чи зможуть США та Китай знайти правильний шлях для співпраці", — написав Сі в листі, зачитаному на гала-вечері Національного комітету з американо-китайських відносин цього тижня. Штаб-квартира Комітету розташована в Нью-Йорку. Байден теж надіслав вітальне послання, але про його вміст невідомо.

Безумовно, спроби стабілізувати відносини є позитивом. Можливо, з призначенням нового міністра оборони КНР вдасться розморозити комунікацію між військовими. Чекати на диво, втім, не доводиться. Американо-китайські відносини в короткостроковій перспективі нормалізувати не вийде, оскільки масштаби конкуренції високі. Суперництво не зводиться до боротьби за економічну або технологічну перевагу чи ресурси. Суперництво Китаю та США фундаментальне, ідеологічне, цивілізаційне.

Обидві сторони мають різний погляд на світоустрій і просувають різні ідеологічні концепції, намагаючись майже будь-якими способами консолідувати пул союзників. Що непросто, оскільки світ, попри посилену біполярну конфронтацію, рухається до поліцентричності.

До того ж існують принципово чутливі питання, зокрема Тайвань, які багато в чому визначатимуть розвиток двосторонніх відносин.

Не можна виключати й несподіваних ситуацій, на кшталт (не)шпигунського аеростата.

Однак для контролю наслідків та виправлення помилок і необхідна пряма комунікація. Словом, не варто покладати великих надій на кардинальну зміну ситуації, але приємно спостерігати, що сторони розуміють наслідки, до яких може призвести погіршення ситуації, та роблять спроби знайти компроміс.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Путін на службі у Сі. Як візит диктатора до Китаю перетворився на приниження та холопство