Наступ у Херсонській області. Що буде далі з українськими плацдармами

Майже за Шекспіром. Нижньодніпровська наступальна, бути чи не бути?

Ймовірно, "ново-поновленому" командувачу угрупуванням військ (УВ) противника "Днепр" генералу А.Теплинському найближчим часом доведеться вирішувати достатньо відповідальне завдання – завадити українським військам перетворити цілу низку невеликих тактичних плацдармів на лівому березі р. Дніпро у 1-2 оперативних. А при нагоді, взагалі їх ліквідувати.

На перший погляд, видається, що для російського командування це буде не дуже складною справою. Бо, на сьогодні, на боці колишнього командувача повітряно-десантними військами РФ, в цьому сенсі, існує ціла низка переваг, зокрема:

• невеликий масштаб українських плацдармів (й відповідно, тактичні глибина та ешелонування бойових порядків українських підрозділів, які їх утримують);
• наявність очевидних складнощів у ЗСУ, щодо їх матеріально-технічного забезпечення та підтримки;
• обмеженість у кількості та обсягах українських сил й засобів, які їх утримують й відповідно — складнощі з їх поповненням;
• очевидна перевага противника у повітрі.

Однак, було би завчасно передбачати, що на практиці виконати це завдання частинам та з’єднанням російського УВ "Днепр" буде "легко і просто". Як кажуть самі росіяни – "отнюдь.."

На цей момент.

ЗСУ утримують на лівому березі наступні плацдарми:

• в районі Антонівського автомобільного моста та району "Дачі";
• напроти с. Придніпровське (район Антонівського залізничного мосту), до залізничного мосту через р. Верхня Конка;
• та в районі с. Кринки, до бази відпочинку "Іскра".

Це ті, які мають більш-менш сталий характер та здатні триматися на постійній основі ще якийсь час.

Окрім цього, так би мовити, "у рейдовому режимі" ЗСУ періодично оперують на острові Великий Потьомкінський (до бази "Застава", с. Білогрудове), в районі озера Круглик (до р. Конка), а також в районі озер Мілкий та Глибокий Лиман.

Відповідно, для блокування та ліквідації українських плацдармів на лівому березі р.Дніпро противник зосередив та розгорнув відповідні сили й засоби зі складу свого УВ "Днепр" та навіть ще недосформованих стратегічних резервів.

Очевидно, що й надалі противник навряд чи змириться із сьогоднішнім становищем (мається на увазі, існуванням цілої низки тактичних плацдармів ЗСУ на лівому березі р. Дніпро). Ба більше, також, особливу стурбованість російського командування у цьому контексті викликають достатньо активні та агресивні дії наших військ на цьому напрямку, щодо розширення та об’єднання цих плацдармів.

Важливо

Форсування Дніпра: як Україна може успішно проломитися через річку та що для цього потрібно

Тому, найближчим часом противник явно не тільки продовжить свої спроби ліквідувати плацдарми ЗСУ на лівому березі р. Дніпро, а ймовірно, спробує наростити свої зусилля у цій царині. За це говорить не стільки призначення, як вважається, найбільш "толкового" російського генерала на посаду командувача УВ "Днепр", а й ціла низка практичних кроків у цьому напрямку, що вже здійснює командування противника, зокрема:

• закінчилось оперативне розгортання на цьому напрямку частин 70-ї мотострілецької дивізії (мсд) 18-ї ЗВА принаймні, три її мотострілецьких полків вже тут, причому два з них, по суті, введені у бій;
• те саме, очевидно, відбувається із силами 40-го армійського корпусу противника. Його 144-а омсбр, ймовірно, протягом найближчого часу буде задіяна у напрямку на с. Кринки;
• відбулось перегрупування на цей же напрямок окремих частин та підрозділів зі складу 58-ї ЗВА та 7-ї дшд (177-го оп МП, 171-го одшб та низки інших);
• очевидно, що при "гострій потребі", й 34-а омсбр противника повернеться з Бердянського напрямку у "лоно рідної" 49-ї ЗВА. Принаймні, після участі у контратаках в районі с. Приютне її підрозділи зараз трохи відтягли у тил.

Ну й на завершення, розклад сил противника на Кримсько–Таврійському напрямку, станом на вчорашній ранок.

Угрупування військ (УВ) противника "Днепр" (без урахування резерву):

• особового складу (о\с) – 64278 в\сл;
• танків (всіх типів) – 384;
• бойових броньованих машин (ББМ), включаючи бронеавтомобілі – 917;
• артилерійських систем (АС), калібром від 100-мм – 488;
• реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 72;
• пускових установок оперативно-тактичного ракетного комплексу (ПУ ОТРК) – не менше 8 одиниць.

За чисельністю особового складу, це цілком співставне з тими УВ противника, які розгорнуті та діють зараз на Куп’янському та Запорізькому напрямках (відповідно – 69375 в\сл та 61372 в\сл).

За кількістю основних зразків та типів озброєння та військової техніки (ОВТ), УВ "Днепр" повністю відповідає основній тенденції, притаманній тим УВ противника, які ведуть "активну оборону" – порівняно невелика кількість танків (коливається у діапазоні від 300 до 400 одиниць) та досить потужна артилерійська складова (під півтисячі крупнокаліберних стволів, хоча під Куп’янськом їх суттєво більше – за 700 одиниць, але там противник пробує наступати).

Тож, підсумуємо.

То, що наші плацдарми на лівому березі р. Дніпро "муляють" та дошкуляють російському командуванню – очевидно. Але, у цьому сенсі, варто вести мову не про це, а про те, як вони МОЖУТЬ ВПЛИНУТИ у перспективі на сам рівень цього дошкуляння (якщо, звісно, противнику так й не вдасться їх ліквідувати).

Очевидно, противник? проводячи, принаймні на двох оперативних напрямках наступ (Куп’янський та Авдіївський) й готуючи за багатьма ознаками такі ж дії на Лиманському напрямку, спрямовує туди основну масу своїх ресурсів та поповнення у о\с і ОВТ. Ба більше, принаймні, ще на двох йому доводиться вести активну оборону (Токмацький та Бахмутський), що також потребує певних зусиль у цьому сенсі.

Тому, "відкриття" ще одного "активного" напрямку явно потребуватиме ВІД ОБОХ сторін "пожертви" активними діями на якомусь з вищезазначених. Інакше, кожна зі сторін просто ризикує "надірватися". Й для ЗСУ це більш актуально, ніж для противника. Насамперед, у сенсі наявної кількості боєздатного особового складу.

У цьому сенсі, буде дуже важливо — які саме найближчі цілі та завдання ставлять обидві сторони перед своїми військами. Це напряму впливатиме на обсяг та склад військ (сил), які залучатимуться ними для ведення активних дій на цьому напрямку. Й відповідно, впливатимуть на хід та перебіг подій на інших напрямках.

Є ще один нюанс: від передових позицій ЗСУ в районі с. Кринки до п-ва Крим — чуть менше 80 км, від наших передових позицій в районі с. Новопрокопівка — понад 186 км. Потужних "вузлів оборони", на які, очевидно, противник перетворить Токмак та Мелітополь на Кримсько-Таврійському напрямку, також менше, принаймні у розмірах.

Звісно, кожний з цих напрямків має свої особливості.

На Токмацько-Мелітопольскому напрямку, наприклад, немає р. Дніпро, яку ще треба форсувати значними силами та засобами й забезпечити утримання для цього більш-менш значних плацдармів. Зато ступень щільності та ешелонування системи оборони, особливо у глибині оперативної побудови військ противника, на Кримсько-Таврійському напрямку відчутно менші, ніж там.

Кажуть, вчора щось таке "прилетіло" по командному пункту (КП) УВ противника "Днепр", не то АТАКМС, не то "Шторм Шедоу", не то ще щось.

Якщо ця інформація відповідає дійсності, то генерала Теплинського, судячи зі всього, "тепло поприветствовали" ЗСУ на новій посаді.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатись із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело