Наступ зав'язнув. Як може розвиватися ситуація на фронті найближчим часом

Розвиток ситуації на фронті пішов не за найоптимістичнішим сценарієм. Але нічого ще не втрачено, стверджує блогер Роман Шрайк — Росія продовжує зазнавати серйозних втрат, і зараз набуває особливого значення психологічна стійкість

ЗСУ, українська армія, фронт, прапор
Фото: Генштаб ЗСУ | Битва триває
Related video

У середині квітня я написав пост з описом трьох варіантів підсумків наступу:

  1. "Буде швидко".
  2. Наступ буде йти, але йти важко.
  3. Наступ буде невдалим.

Про закінчення наступу ніхто не повідомляв, бої на півдні тривають, робота наших ДРГ на лівому березі Херсонської області триває, але, судячи з динаміки змін на карті, поки що все зав'язло.

Причини повторювати не буду, якщо що — можете ще раз прочитати статтю Залужного для The Economist.

Генерал Тарнавський називав мінімальною метою наступу взяття Токмака. До нього пройдено десь третину шляху, тому про досягнення мети говорити не доводиться.

Але при цьому не можна сказати, що все пропало. Серйозні втрати техніки у ЗСУ були тільки в перший тиждень наступу. Після чого ситуація вирівнялася, і за 5 місяців боїв на півдні осинтери нарахували у російської армії більші втрати, ніж в української. І це при тому, що ми наступали, а вони оборонялися.

Найгіршою ситуацією було б, якби наші бригади самознищилися, а російські резерви змогли перейти в контрнаступ. Цього не сталося.

На цей момент обидві сторони краще обороняються, ніж наступають. Власне, про це і були коментарі Залужного.

Важливо
Чи є снарядний голод у Росії: що виходить, якщо порахувати залишки боєприпасів
Чи є снарядний голод у Росії: що виходить, якщо порахувати залишки боєприпасів

Загалом, якщо повернутися до квітневого посту, ситуація близька до моїх побоювань:

"Усе буде тяжко, а просування виявиться не настільки великим, щоб вразити спраглих до безваріантної перемоги".

Що буде далі, загадувати складно. Можна тільки сказати, що і ЗСУ, і російська армія на цей момент зберігають боєздатність. І незалежно від того, рухається лінія фронту чи ні, можуть завдавати противнику втрат. Бурхливий розвиток fpv-дронів показує, що скільки б не було бронетехніки, дронів все одно більше.

Тому нам потрібно підтримувати ЗСУ, сподіватися на схвалення нового бюджету допомоги Україні в Конгресі США і не накоїти дичини у внутрішній політиці.

Зараз на перший план виходить психологічна стійкість у суспільстві. Вона у нас останнім часом серйозно шкутильгнула, тому вкотре закликаю всіх не займатися х….ней заради хайпу.

Максимально тупо провалювати "внутрішній фронт", коли ЗСУ продовжують успішно знищувати ворога на фронті реальному.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело