Дефолт, інфляція та різке падіння гривні. Що чекає на Україну після впровадження Нацстратегії доходів

Скільки Україна витрачає на оборону.

Національна стратегія доходів України до 2030 року як джерело вразливості.

Національна стратегія доходів України до 2030 року — це своєрідний план підвищення доходів Держави в умовах війни та післявоєнного відновлення. Саме собою Міністерство фінансів навряд чи б додумалося пропонувати такий документ. Його поява є прямим наслідком настійних рекомендацій МВФ та іноземних донорів. Вони явно не хочуть допустити ситуації, коли платники податків їхніх країн покриватимуть більшу частину державних витрат України на найближчі 10 років. Тому міжнародні організації, національні агенції розвитку країн G7 і ЄС-27 хочуть бачити від української влади серйозний, науково обґрунтований підхід до бюджетно-податкової політики, тобто до доходів і витрат Держави.

Тут критично важливі обидві складові частини фіскальної політики. Уряд країни має проявити науково обґрунтовану креативність за збереження реалізму. З одного боку, потрібно уникати ситуації на кшталт "Захід нам однозначно допоможе. Тому не варто особливо перейматися, вигадувати податкові інновації, кардинально змінювати структуру витрат". З іншого боку, неприйнятна політика "Давайте підвищимо податки, посилимо відповідальність. У такий спосіб видавимо економіку з "тіні" і збільшимо обсяг грошей у бюджеті. Буде більше на ЗСУ і на інші державні програми".

Наші партнери ставилися б до нас із більшою повагою і розумінням, якби побачили глибину і системність опрацювання бюджетно-податкової політики. Одним із ключових питань у воєнний час є фінансування ЗСУ, всього того, що безпосередньо пов'язано з веденням воєнних дій. Саме ці видатки потрібно поставити в центр бюджетної політики. Це зовсім не означає, що решту видатків потрібно залишити на довоєнному рівні. Потрібна кардинальна ревізія невійськових видатків з урахуванням військового функціоналу Держави, стану платників податків та оцінки необхідності бюджетних витрат за кожною статтею.

Розберемося зі станом військових видатків

Що означає фраза "половина всіх витрат іде на фінансування військового бюджету"

Давайте прояснимо сенс твердження зі Стратегії "Половина всіх витрат йде на фінансування військового бюджету". Мається на увазі половина державних витрат. Цією фразою Уряд блокує будь-які податкові реформи. Мовляв, дивіться, які в нас гігантські витрати на оборону, а ви безвідповідально пропонуєте скоротити доходи. Ваші податкові пропозиції неприйнятні, тому що вони знижують податковий час. Так міркують практично всі члени економічного блоку влади, від марксиста Д. Гетманцева до технократа С. Марченка.

Важливо розібратися, половину чого становлять військові витрати. Почнемо, власне, із суми державних витрат за статтею "оборона". У 2022 р. вони склали 1 142,87 млрд гривень. Це 22% ВВП. Дуже великі гроші. Відповімо на запитання, половину чого вони становлять. Не менш важливі питання, чи можна в нинішніх умовах говорити про податкову реформу, і де шукати ресурси скорочення загальних державних витрат.

Отже, у 2022 р. доходи державного (центрального) бюджету становили 1 787,4 млрд гривень (34,4% ВВП), видатки — 2 705,4 млрд (52,1% ВВП). У доходах податкові надходження склали 949,76 млрд гривень (18,3% ВВП). З урахуванням місцевих бюджетів доходи консолідованого бюджету у 2022 р. становили 2196,3 млрд гривень (42,3% ВВП), видатки — 3 043,5 млрд (58,6% ВВП). Зазначимо, що податкові надходження консолідованого бюджету у 2022 р. становили 1 343,2 млрд (25,9% ВВП). І це ще не всі доходи та видатки.

Дивимося в таблиці грудневої доповіді МВФ щодо України 2023 року. Там дані щодо фінансів органів державного управління. У 2022 р. доходи органів державного управління України склали 2 609 млрд гривень (50,3% ВВП), з яких податкові надходження — 1 782 млрд (34,3% ВВП). У 2023 р. вони прогнозуються на рівні 2 935 млрд гривень (45,6% ВВП) за податкових надходжень 2 144 млрд гривень (33,3% ВВП).

Витрати ж органів державного управління України у 2022 р. становили 3434 млрд гривень (66,2% ВВП), у 2023 р. вони прогнозуються на рівні 4129 млрд гривень (64,2% ВВП). За даними МВФ виходить, що без урахування грантів дефіцит бюджету органів держуправління у 2022 р. становив 25,2% ВВП, у 2023 р. оцінюється на 27,1% ВВП, у 2024 р. прогнозується на рівні 28,9% ВВП. З урахуванням грантів ці цифри теж виглядають лякаюче: 15,9% ВВП у 2022 р., 18,6% у 2023 р. і 19% ВВП у 2024 р.

Отже, витрати на оборону у 2022 р. становили:

• 63,9% доходів центрального бюджету,
• 42,2% видатків центрального бюджету,
• 120,3% податкових надходжень центрального бюджету,
• 52,0% доходів консолідованого бюджету,
• 37,6% видатків консолідованого бюджету,
• 85,1% податкових надходжень консолідованого бюджету,
• 43,8% доходів органів держуправління,
• 33,3% видатків органів держуправління.

У 2023 р. видатки на оборону суттєво збільшилися. Ось як вони виглядають за січень–листопад 2023 р. Вони склали 1784,47 млрд гривень. За весь 2023 рік буде ~1950 млрд гривень, що на 807 млрд гривень (~$22 млрд) більше, ніж у 2022 р. Ця сума дорівнює 30,2% ВВП, який у 2023 р. оцінюється Мінфіном України на 6 466,1 млрд гривень (~$174 млрд).

Отже, витрати на оборону у 2023 р. оціночно становили:

• 74,5% доходів центрального бюджету (+10,6 відсоткових пунктів, як порівняти з 2022 р.),
• 51,8% видатків центрального бюджету (+9,6 відсоткових пунктів),
• 164,7% податкових надходжень центрального бюджету (+44,4 відсоткових пункти),
• 64% доходів консолідованого бюджету (+12 відсоткових пунктів),
• 47,3% видатків консолідованого бюджету (+9,7 відсоткових пунктів),
• 120,3% податкових надходжень консолідованого бюджету (+35,2 відсоткових пункти),
• 54,9% доходів органів держуправління (+11,1 відсоткових пунктів),
• 42,2% видатків органів держуправління (+8,9 відсоткових пунктів).

Підіб'ємо підсумки

У 2023 р., як порівняти з 2022 р., номінальний ВВП України в гривнях збільшився оціночно на 1 275,1 млрд гривень або на 24,6%. У 2023 р. оціночно ВВП у доларовому вираженні збільшився на ~$13,5 млрд або на 8,4%. Сьогодні поки немає річного дефлятора, щоб оцінити реальні темпи зростання ВВП. З урахуванням того, що за підсумками 11 місяців 2023 р. уряд і Нацбанк говорили про річну інфляцію (з грудня до грудня) у 6–8%, зростання ВВП у 5–6%, то дефлятор має бути 15–18%. Для довідки: у 2022 р. дефлятор у країні становив 34,3% за річної інфляції (з грудня до грудня) у 26,6%. Якщо буде така динаміка інфляції та дефлятора, то логічно поставити запитання про те, наскільки коректно ці показники рахують, бо зниження ІСЦ (індекс споживчих цін) із 26,6% до 6–8% — це явище неординарне.

У 2023 р. військові витрати України склали оціночно $52,5 млрд (30,2% ВВП). У 2022 р. вони були $35,3 млрд. Водночас загальні видатки органів держуправління у 2023 р. становили оціночно ~$112 млрд. У 2022 р. вони були $106 млрд. Ми бачимо, що військові видатки у 2023 р. становили ~42% усіх видатків держави. Вони дуже високі. Знижувати їх не потрібно. Критично важливе питання: Чому у воєнний час такими високими залишаються невійськові витрати? Як на обороноздатність, конкурентоспроможність України, наш економічний, людський потенціал і капітал вплинули невійськові видатки в обсязі майже $65 млрд у 2023 р. і $71 млрд у 2022 р. Ми просто не можемо собі дозволити стільки витрачати. За перші два роки війни наші партнери надали нам ~$70 млрд допомоги, з яких ~60% — кредити. Вони бачать критичний рівень боргу, його дуже тривожну динаміку. Вони бачать величезний дефіцит бюджету. Вони бачать величезний перекіс у торговому балансі. Вони не бачать дій Уряду зі скорочення невійськових витрат, з адекватного контролю за витратами, оцінки їхньої якості. Звідси виникають закономірні питання про те, наскільки адекватною є чинна в країні фіскальна політика. А ще МВФ, іншим нашим партнерам кажуть, що такий стан справ — через хронічне небажання українського бізнесу і громадян платити податки. Мовляв, заробляють вони багато, а ділитися з Державою навіть у воєнний час не хочуть. У такому інформаційному контексті цілком очікувана позиція МВФ: "Підвищуйте податки. Посилюйте контроль і покарання". Жодного слова у МВФ, в Уряду і Мінфіну про необхідність скорочувати державні витрати, дебюрократизувати економіку і різко підвищувати рівень економічної свободи.

У 2023 р. українська економіка досягла граничного рівня військових витрат. Збільшувати їх коштом внутрішніх джерел неможливо, тому що їх просто немає. Отже, для проведення фіскально відповідальної політики необхідна глибока ревізія невійськових витрат. Проведення глибокої податкової реформи — відмова від найтоксичніших податків, зниження податкового навантаження, введення плоских шкал з ліквідацією всіх пільг і преференцій — призведе не до скорочення доходів бюджету, а до їхнього збільшення завдяки розширенню податкової бази, виходу економіки з тіні та активізації підприємницької діяльності. Якщо ж Україна йтиме шляхом, який окреслено в Стратегії доходів–2030, то без збільшення зовнішньої допомоги ми неминуче отримаємо дефолт, черговий виток інфляції та різке здешевлення гривні. Таке в нашій історії вже багаторазово було. На цих граблях ще не охолола кров руйнівних практик попередніх періодів.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Звідки гроші на війну? Росія заробляє мільярди під санкціями, а Заходу все одно