Російські фантазії під Куп'янськом. Як командування РФ намагається видати взяття села за найбільшу перемогу

Учора стаття одного відомого і впливового видання, про підготовку наступу на Куп’янськ, мене застала в дорозі, з інтернетом, що постійно зникає, а тому своєчасно відреагувати на написане, вже вибачте, не зміг. Але обминути цей матеріал, у якому йдеться про 40 тисяч росіян, 500 танків і 600 ББМ, готових штурмувати Куп’янськ, ну просто не міг.

Почну, мабуть, із того, що наступ РОВ на Куп’янськ інтенсифікували з кінця травня – початку червня 2023 року. Тобто, як такий наступ ведеться вже більше півроку, з каталізацією штурмових дій приблизно з листопада. Хоча, загалом, спроби повернути контроль над Куп’янським РОВ робили з 2022 року, практично одразу після втечі з міста.

У нинішній же фазі наступу беруть участь підрозділи ГВ "Захід", яка є наступним набором сил і засобів:

• особовий склад — 57,5 тис;
• танки — 750;
• ББМ — 1250;
• стовбурна артилерія — понад 700 од.;
• РСЗВ — -понад 200.

При цьому, в районі Бєлгородської області розміщена група прикриття кордону наступного виду:

• особовий склад — близько 12,5 тис.;
• танки — 100;
• ББМ — 150;
• стволова артилерія — 350 од.;
• РСЗВ — 40 од.;

Основний напрямок удару — на сам Куп’янськ, через Синьківку, де головну роль відіграють 25-а та 138-а ОМСБр, південніше оперує ОМСБр, а вздовж траси Р-07 — сили 1 ТА, насамперед, 47-а ТД. Саме у зв’язку з цим ГВ "Захід" найбільш насичена танковою компонентою. У ГВ "Захід" танків навіть більше, ніж у найбоєздатнішої та найчисленнішої ГВ "Південь".

Власне, набір, як ви помітили, куди об’ємніший і страшніший, ніж у згаданій статті шановного видання, яка багатьох налякала. То що тепер, посипати голову попелом і, розмахуючи руками, бігати коридорами з криком "Всьо пропало"?

Ні.

Важливо

Ганьба Росії під Куп'янськом. Як унікальна танкова армія не може взяти українське село

Як я вище написав, наступ на Куп’янськ у РОВ триває вже понад півроку. При цьому відносна чисельність ГВ "Захід" за цей період критично не змінювалася. Тобто, РОВ наступають цим складом вже понад півроку, не нарощуючи показники сил та коштів, а перебуваючи у стані регулярної компенсації втрат. Наприклад, у середині грудня 2023 року у складі ГВ "Дніпро" було близько 740 танків. Тобто приріст невеликий і в рамках компенсації регулярних втрат, з урахуванням можливостей ВПК зі штатного комплектування підрозділів.

Що цікаво, у середині 2023 року особового складу у "західних" було майже 63 тисячі.

Іншими словами, шановне видання не тільки не дало більш-менш достовірної інформації про угруповання противника на плацдармі, але й спромоглося пропустити повз увагу той факт, що СОУ більше півроку стримують переважаючі сили противника по Лимано-Куп’янській осі.

Так, не приховую, ситуація на плацдармі стабільно дуже важка. Але така стабільно дуже важка ситуація — по всій лінії зіткнень. І єдине, в чому виявилося абсолютно правим шановне видання, то це в тому, що всі дії з ЛБЗ зараз для РОВ обумовлені не тактичною чи стратегічною доцільністю, а політичними мотивами. Після захоплення села Крохмальне у вищого російського керівництва і зовсім спрацював рефлекс і почалося рясне слиновиділення. Вони вважали, що захоплення маленького, стертого з лиця землі села на шостий місяць нескінченних штурмів дозволить їм стрибнути вище голови — і ось, лівий берег Осколу вже маячить на горизонті.

Щоправда, попередньо, щоб доповзти до лівого берега, потрібно захопити Піщанівку і проповзи 6 км по непростому ландшафту, що прострілюється. Зрозуміло, в лоба ніхто не зараз перетиме, а надійдуть по-розумному і почнуть рівняти фланги, що вже відчувається по збільшеному пресингу в районі Котлярівки та Кислівки, зі спробою миттєвого прориву бравою важко-броньованою кіннотою. Але…

На сьогодні немає нічого такого, до чого б не були готові СОУ на даній ділянці театру воєнних дій. Але проблема не так у кількості танків і божевільного м’яса у ворога, як у питанні пропорційної їм кількості боєкомплекту.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.

Важливо

Непереможні Кринки: чому Росія не змогла впоратися з плацдармом на лівому березі Дніпра