Ні допомоги, ні зброї: чим закінчиться польсько-українське протистояння на кордоні

1. Купка проросійських найманців блокує фури на кількох перетинах кордону.
2. Польський уряд не реагує. Українці в Польщі не реагують. Українці в Україні чекають, поки зміниться польський уряд.
3. Проросійські найманці кажуть: "Ага!" — і розширюють блокування.
4. Уже новий польський уряд не реагує, українці в Польщі роблять вигляд, що дивляться не в той бік, українці в Україні починають сеанс меншовартості "а може, ви самі винні".
5. Проросійські найманці починають блокувати й пасажирські перевезення, гуманітарні вантажі, а також залізницю, нищать вантажі.

Ви перебуваєте тут.

6. Проросійські найманці починають різати шини / шарпати / кидати каміння, когось із українців поранено.

7. Українці кажуть: "Так, усе", — виходять із транспортних засобів і дають проросійським найманцям тягла середнього ступеню важкості з елементами образи дією та сексуального насильства.

8. Із усіх проросійських і антиукраїнських (у Польщі це вже ж не завжди одне й те ж) майданчиків починає лунати: "Невдячні скурвисини наших б'ють! Геть їх усіх, і постачання зброї, і транзит".

Далі там нерайдужні перспективи що для нас, що для поляків. Десь на четвертому поділі Польщі будуть думати, що ж пішло не так і хто ж знов образив Христа народів.

Що цікаво в цій схемі? Цікаво, що на кожному її етапі все могла б швидко вирішити польська влада, а частково зробити краще могла б діаспора та біженці.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Трилер про блокування польського кордону, або Як Польща сама стріляє собі в ногу