Знайти поплічників агресора. Як і чому компанії стають міжнародними спонсорами війни

Активна політика України щодо застосування санкцій досягла своїх найбільших показників ще у 2021 році. Санкції масово застосовувались чи не щотижня. Як відповідь на агресію РФ, така політика держави стала ще більш жорсткою.

До початку великої війни на сайті РНБО функціонував у пілотній версії реєстр санкцій, які застосовувала Україна. Однак, після початку повномасштабного вторгнення доступ до нього заблокували.

Але для суб’єктів реалізації санкцій (банки, нотаріуси тощо), відповідального бізнесу, який хоче відмежуватись від проблемних контрагентів, наших іноземних партнерів питання доступу до консолідованого санкційного списку стояло гостро.

Це стало однією з причин запуску порталу "Війна та Санкції" від Національного агентства з питань запобігання корупції. Основна мета порталу – поінформувати іноземні уряди та громадян про вже запроваджені обмеження, залучити громадськість до глобальної кампанії із розширення таких списків до осіб, які підтримують війнуфінансово та інформаційно. Також вже запущено в роботу Державний реєстр санкцій, який законодавець передбачив минулого року. Загалом функціонування цих систем спрямоване на забезпечення ефективної реалізації вже введених обмежень та застосування нових санкцій для позбавлення держави-агресора економічної бази для ведення війни в Україні.

Державний реєстр санкцій

Його мета – збір та відображення інформації про усіх осіб, до яких Україна застосувала санкції (як персональні, так і секторальні).

До Реєстру вноситься інформація про:

• підстави для застосування, змін або скасування санкцій;
• перелік санкцій, які застосовуються до кожної особи;
• строк застосування санкцій;
• реквізити рішення про застосування до особи санкцій;
• органи, відповідальні за виконання рішення Ради національної безпеки й оборони України щодо застосування санкцій;
• перелік осіб, щодо яких застосовано санкції, і відомості для їх ідентифікації;
• відомості про субʼєкта внесення пропозиції щодо застосування санкції.

Наразі у Реєстрі міститься інформація про 10 084 фізичних осіб та 7 117 юридичних осіб, які вважаються підсанкційними. Запуск Реєстру суттєво спрощує доступ до інформації про тих, до кого Україна застосувала обмеження. Полегшується робота суб’єктів, які відповідальні за їх реалізацію: банки, інші суб’єкти фінансового моніторингу, нотаріуси тощо.

Списки НАЗК

На порталі НАЗК діють чотири санкційні реєстри:

• Особи, до яких застосовано санкції
• Кандидати на санкції України
• Іноземці в російських компаніях
• Міжнародні спонсори війни

Особи, до яких застосовано санкції

До запуску Держреєстру санкцій, цей список НАЗК був єдиним джерелом консолідованої інформації про підсанкційних осіб. При цьому, початок його функціонування зовсім не знецінює список НАЗК. Агентство консолідує інформацію про застосування санкцій не лише Україною, а й іншими державами – ЄС, Велика Британія, США, Канада, Швейцарія, Австралія, Японія, Нова Зеландія. Це дає можливість встановити підсанкційних осіб та уникнути ризиків співпраці з ними.

Кандидати на санкції

Роль НАЗК в ідентифікації кандидатів на санкції передбачена в Дорожній карті індивідуальних санкцій, розроблений Міжнародною санкційною групою Єрмака-Макфола. НАЗК ідентифікує осіб – пособників держави-агресора, до яких з тих чи інших підстав ще не застосовано санкції. Списки кандидатів на санкції надсилаються не лише до суб’єктів застосування санкцій в Україні, а й до Міністерства закордонних справ.

Таким чином, потрапляння в даний список може мати наслідком не лише застосування санкцій Україною, а й іноземними державами санкційної коаліції.

Іноземці в російських компаніях

Багато представників західної бізнес- та політичної еліти вийшли з бордів російських компаній після вторгнення РФ в Україну.

Проте є іноземці, які продовжують працювати у РФ, як СЕО, члени бордів або представники менеджменту, забезпечуючи надходження до російського бюджету, який використовується для фінансування війни. Мета списку – зменшити кількість іноземців у керівних органах найбільших російських компаній, завдати репутаційного удару, аби вони залишили свої посади та не працювали на державу-агресора. Так, за даними НАЗК, на початок повномасштабного вторгнення у російських компаніях працювало 350 іноземців із 46 держав.

Найбільше громадян було з таких країн:

• Велика Британія;
• Франція;
• США;
• Німеччина;
• Австрія.

Потрапляння у список НАЗК "Іноземці в російських компанія" завдає репутаційної шкоди. Як наслідок – іноземці звільняються з посад в російських компаніях. Для прикладу, результатом діяльності НАЗК стала відставка іноземців, які займали посади в таких відомих російських компаніях як Мвідео, Поліметал, Совкомбанк, МТІ Банк, Росбанк, Л'ОРЕАЛЬ та інші.

Міжнародні спонсори війни – потужний репутаційний інструментдля забезпечення виходу міжнародного бізнесу з Росії. Формальних критеріїв для включення компанії до міжнародних спонсорів війни немає.

На практиці використовуються такі:

• Іноземне (неросійське) походження компанії;
• Міжнародний характер бізнесу (як правило, відомий бренд), присутність у різних юрисдикціях;
• Надання непрямої підтримки військовим зусиллям росії (наприклад, податки, постачання важливого (але на який не поширюються санкції) товару, сприяння російській пропаганді, мобілізаційній кампанії;
• Відсутність заяв про вихід з російського ринку та/або навпаки заяви на обґрунтування рішення залишатися в росії (опційно);
• Наявність ознак збільшення присутності в рф та/або зростання прибутку від початку повномасштабного вторгнення (за рахунок послаблення конкуренції внаслідок виходу конкурентів з ринку, збільшення інвестицій тощо) (опційно).

Віднесення компанії до Міжнародних спонсорів війни спричиняє істотні репутаційні наслідки. Так, компанії, додані до цього списку, вносяться до бази даних World-Check з метою захисту фінансового сектору від спонсорів російської війни.

Результати функціонування списку:

1. Реальний вихід міжнародних компаній з РФ і як наслідок позбавлення РФ економічної бази для ведення війни. Ірландська компанія з постачання палива(Peninsula Petroleum Limited), індійська алмазообробна компанія (Shree Ramkrishna Exports), американська компанія (LiberianI nternational Ship & Corporate Registry), британський виробник паперу та пакування (Mondi) та ін., розірвали відносини з РФ та повідомили належним чином про це НАЗК. Результат – компанії виключені зі списку.
2. Припинення співпраці з компаніями, які продовжують працювати в Росії. Доброчесний бізнес відмовляється від співпраці з Міжнародними спонсорами війни. Приклад — королівський дім Швеції виключив виробника шоколаду Marabou зі свого списку постачальників, оскільки його власник – компанія Mondelez потрапила до списку Міжнародних спонсорів війни через діяльність компанії в росії.
3. Встановлення обмежень для міжнародних спонсорів війни. Директор з управління ризиками та комплаєнс Державного оператора тилу Дмитро Бігунець повідомив про заборону спонсорам війни постачати продукти українській армії.

Отже, незважаючи на те, що потрапляння в списки НАЗК не має прямих юридичних наслідків, репутаційні втрати для осіб є суттєвими.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.