Розвиток подій на Харківському напрямку: як окупанти прориватимуться до Вовчанська

Очевидно, протягом минулої доби (або навіть попередньої) противнику таки вдалося зачепитися за с. Бугруватка, просунувшись через ліс північніше за селище, і він дуже близький до того, аби перерізати дорогу з боку с. Стариця на м. Вовчанськ, у районі автомобільного мосту через річку Сіверський Донець, південніше за село, нижче (мається на увазі за течією) за заказник.

Також трохи прояснилася ситуація із самим м. Вовчанськ.

Імовірно, передові підрозділи противника таки змогли "зайти до міста" з боку с. Гатище (це район вул. Терешкової). Але, наскільки я розумію, вони утримують там лише кілька будівль.

Просунутися по лівому берегу р. Сіверський Донець на південь від с. Гатище, у напрямку на с. Синельникове та с. Цегельне, і так обійти саме місто із заходу й південного заходу противнику так й не вдалося.

Тому, імовірно, штурмувати м. Вовчанськ (якщо противник таки на це наважиться) йому доведеться майже в лоб — із боку того самого с. Гатище, уздовж дороги, яка веде від Вовчанська в бік кордону. Або пробуючи прорватися через аеродром, північніше від міста, із боку с. Плетенівка.

А це очевидно різко збільшить втрати противника, принаймні в його передових штурмових підрозділах.

На іншій ділянці, очевидно, ЗСУ вибили противника із с. Зелене та різко пригальмували його просування з боку с. Лук’янці в бік с. Липці.

Так, противнику вдалося зайняти саме с. Лук’янці дві доби тому, однак просунутися далі в південно-західному напрямку на с. Липці передовим підрозділам 18-ї мотострілецькій дивізії (мсд) противника не вдається.

Щодо с. Глибоке, то інформація там суперечлива.

Одні стверджують, що селище зайняти противником "повністю", інші — що противник контролює лише його північну частину. Але, як би там не було, очевидно, що протягом минулої доби противник не мав там просування.

Джерело.