Хороший, поганий, даремний. Яким може бути російський опозицiонер і як це використати українцеві

Аналітик Валерій Пекар закликає не чекати надто багато від російських опозиціонерів. На прикладі останнього виступу Іллі Яшина, вважає він, ми вкотре переконуємося: немає "хороших руських", є корисні та шкідливі.

яшин, опозиція, росія
Фото: ТАСС | Ілля Яшин — новий лідер російської опозиції
Related video

Бачу у стрічці чимало переживань стосовно того, що випущені з тюрми на обмін російські опозиційні політики заявили про невинуватість російського народу та необхідність зняття санкцій, а про Україну загалом нічого не сказали.

Я не бачу тут приводів для переживань.

  1. По-перше, припинити шукати "хороших руських" треба було ще у 2022-му. Їх немає, натомість є корисні, шкідливі й неважливі. Корисні наближають нашу перемогу, шкідливі — віддаляють, решта (а їх більшість) неважливі.
  2. Сценарій "Ліберал" як частина сценарного простору було описано ще 2022 року. Російський режим мусить мати в обоймі "лідерів ліберальної опозиції", яких можна поставити на посади, якщо стане зовсім скрутно (очевидно, без зміни реальної системи влади). Навальному добре пасувала ця роль, але вирішили його вбити, тож у команді заміна.
  3. У системі поглядів "російської ліберальної опозиції" України немає і не може бути. Для них, як і для очільників режиму, як і для мільйонів звичайних росіян, це не країна, а територія. Росія веде війну зі США, а Україна — це поле війни, там нема з ким говорити і немає тем для обговорення.
  4. Суто по-людськи: людина, випущена з тюрми й виведена на пресконференцію, перебуває у шоці й дезорієнтації і говорить лише те, про що думала й передумала днями й ночами. Ці люди думали в СІЗО не про Україну, очевидно, бо дивись попередній пункт.
  5. Те, що американська політика стосовно України є лише проєкцією політики щодо Росії, не повинно нікого дивувати. Це не новина, ви давно мусили це зрозуміти (принагідно раджу книгу "Московський фактор" Юджина Фішела). США не бачать Україну, але і з Росією не воюють — вони воюють із Китаєм. Росія для них лише інструмент цієї повільної війни. Відповідно, випущені з тюрми "ліберальні опозиціонери", вдячні США, очевидно, говоритимуть те, що сподобається їхнім визволителям. Панівний американський дискурс щодо Росії відомий: треба дочекатися смерті Путіна — і все в Росії налагодиться, тоді можна буде використати Росію як інструмент протистояння з Китаєм (спойлер: не можна).
  6. І нарешті, найважливіший чинник. Випущені й обміняні "ліберальні опозиціонери" є політиками, хоча в Росії давно немає політики. А політик завжди звертається до своїх виборців, де б і що би не говорив (ось чому "не бутерброд"). Навіть найжахливіші диктатори, в країнах яких десятки років не було виборів, говорять те, що сподобається їхнім виборцям, — Гітлер і Сталін не виняток. Путін став очільником Росії не тому, що йшов всупереч прагненням народу, а тому, що їх уособлював. І тим більше політик, який перебуває в опозиції, передусім звертатиметься до своїх: ви ні в чому не винні, ви жертви режиму, ви страждаєте, треба зняти санкції.
Важливо
Московський суд засудив ексдепутата Яшина до 8,5 років ув'язнення за відео про Бучу
Московський суд засудив ексдепутата Яшина до 8,5 років ув'язнення за відео про Бучу

Висновки.

По-перше, треба припинити скаржитися на світ, що він не такий, як нам хочеться. Усі політики всього світу — цинічні падлюки, що думають лише про свою владу, в кращому разі — про своїх виборців. На нас їм начхати, і це норма, а не відхилення.

По-друге, якщо нас не помічають, треба збільшувати власну суб’єктність. Слід активно пропонувати світові нашу картину завершення війни й післявоєнного устрою, пояснюючи та продаючи її переваги. Про посилення української дипломатії я писав вже сто разів, не буду повторюватися.

По-третє, треба нарешті стати своїми для Заходу — продемонструвати реальні кроки в напрямах демократії, ефективної держави та вільної економіки. Не намагатися постійно обманювати партнерів — це їх дуже напружує. Послати їм чіткий сигнал, що ми — частина їхнього племені.

Четверте, на кожному майданчику на Заході та Сході, на кожній сцені й трибуні, де є росіяни, повинні бути українці. Ми не маємо права залишати поле без бою. Ми повинні протиставляти свій дискурс російському в кожній точці, до якої можемо дотягнутися.

П'яте. Припиніть шукати "хороших руських" і засмучуватися, що вони знову не такі, як вам хочеться. Наші потенційні союзники в боротьбі з імперією — лише ті, хто хоче її розвалити. Національно-визвольні рухи, регіоналістські незалежницькі рухи, а також дуже невелика кількість росіян, які розуміють, що в Росії є майбутнє лише після кінця імперії.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо
Росіяни відмовляються вмирати за Путіна: чому солдатський бунт у ЗС РФ — не така вже й фантазія
Росіяни відмовляються вмирати за Путіна: чому солдатський бунт у ЗС РФ — не така вже й фантазія