Арешт Путіна у Монголії. Чому Улан-Батор не виконує Римський статут

Путін приїде у Монголію і там його НЕ заарештують. Чому?

Монголія ратифікувала Римський статут. В складі Міжнародного кримінального суду є суддя з Монголії, один з 18. МКС видав ордер на арешт Путіна у березні 2023 року. І до того Путін уникав візитів у будь-яку країну, яка ратифікувала Римський статут.

Але влада Монголії не збирається його заарештовувати під час візиту 3 вересня і доправляти до Гааги.

Це зрада? Безперечно. Бо це прецедент.

Чи був в уряду Монголії вибір? Ні. Не було.

Якщо Росія захотіла показовий кейс, а Китай підтримав — все, ваші опції закінчилися. Якщо ви Монголія.

Чому? Бо Монголія, країна з мізерним населенням, величезною територією (3 млн людей на 2,5 України за площею), величезними природними ресурсами та майже нульовим військовим потенціалом, обережненько затиснута між Китаєм і Росією.

Крім того, єдиною причиною, чому Монголія взагалі зберегла незалежність після 1949 року (здобула вона незалежність після Сіньхайської революції) — її буферний статус між СРСР (зараз Росією) і Китаєм. Взаємне стримування двох великих держав гарантувало відносну незалежність Монголії. Після 1991 року Китай отримував своє завдяки економічній експансії. Яку довів майже до абсолюту.

Уряд Монголії з 2012 року зумів знизити залежність від Китаю з 82% до 65% зовнішньої торгівлі. У Росії там приблизно 20+%. У Китаю і Росії також левова частка інвестицій. Почала активізуватися торгівля з Південною Кореєю, Японією тощо. Але як? Правильно, через територію Китаю та Росії. Росія і Монголія співпрацюють в енергетиці, в інфраструктурних проєктах, а Монголія, хоч і є демократією, демократія вкрай залежна від двох диктатур поруч.

І от уявіть: вони заарештували Путіна. Тиск з боку Росії. Тиск з боку Китаю. Якщо Росія вирішить (а немає причин думати, що не вирішила б) здійснити військовий тиск — у Монголії нуль шансів. Навіть якби у неї були партнери, готові постачати зброю, це фізично немає можливості зробити.

Міжнародна політика — це про обставини та можливості набагато більше, ніж про бажання і принципи. У Монголії немає можливості заарештувати воєнного злочинця, якщо він президент Росії чи голова КНР, без катастрофічних наслідків для себе. Або навіть просто важлива людина в їхній системі управління. І коли Монголія ратифікувала Римський статут, її політики навряд могли собі уявити, що йтиметься про президента одного з двох їхніх сусідів. Які ще й входять до Радбезу ООН. І все, немає можливості силою гарантувати виконання угоди — немає виконання.

Так, краще бути багатим та здоровим, ніж бідним і хворим. Але іноді обирати тобі доводиться між становищем України та становищем Монголії. Нам пощастило більше. Хоча б з географією та історичним контекстом станом на 24.02.2022. У нас в більшій частині західного і південно-західного кордону місцями складні сусіди, але вони вписані у систему адекватного світу. У нас є можливість побудувати логістику зброї й допомоги. У нас достатньо населення (за всього демографічного пекла), щоб мати можливість чинити спротив. І нам не треба балансувати між двома країнами, кожна з яких може легко нас поглинути.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Має співпрацювати: як у МКС відреагували на візит Путіна до Монголії