Потрібні нові Курські операції — як втрата частини області вдарила у вразливе місце режиму РФ
Операція ЗСУ в Курській області мала велике військове значення, відтягнувши значний військовий контингент РФ з інших напрямків. Але не менше значення, зазначає військовий оглядач Олександр Коваленко, має гуманітарний аспект акції, що б'є прямо по кремлівському режиму.
Курська операція розпочалася 6 серпня 2024 року. На той момент у Курській області перебувало близько 11 тисяч російських військових, переважно строковиків. Пікове значення зони контролю СОУ у Курській області у період операції становило 1 300 км².
В цей час у Курській області зосереджено близько 60 тисяч російських військових, втрати ж за неповні 6 місяців склали 38 тисяч осіб убитими, пораненими та полоненими.
Таким чином, загальне зосередження російських сил сумарно склало майже 100 тисяч за майже пів року або збільшення від початкового угруповання близько на 90 тисяч.
По суті, у Курській області зосереджена і була використана чисельність, порівнянна із загальновійськовою армією та парою-трійкою дивізій.
Зокрема, ефектом такої концентрації сил і засобів стало лише часткове, а не повне повернення під контроль російської влади Курської області, й на сьогодні СОУ контролюють повністю або частково (сіра зона) близько 630 км². Іншими словами, за весь період Курської операції російські війська змогли повернути під свій контроль 670 км², втративши 38 тисяч л/с, у пропорції 57 осіб на 1 км².
Важливий аспект – сковування російських сил, порівнянних з ОВА і кількома МСД, на території самої Росії та примус їх до системної витрати сил і засобів у бойових зіткненнях в КО, в той час, як ці 90 тисяч за ці пів року могли б виявитися або під Куп’янськом, або Покровськом, або взагалі на Оріхівському напрямку.
Але це все військові фактори та ефект від них у межах Курської операції, які негативно вплинули на боєздатність РОВ та репутацію путінського режиму, який змушений воювати на третій рік війни на своїй території. Є ще фактор, про який не так часто кажуть – гуманітарний.
Від бойових дій у Курській області втекло понад 150 тисяч людей. Близько 30 тисяч розміщено у пунктах тимчасового розміщення, що перетворюються на пункти постійного розміщення. Інші біженці або самостійно влаштувалися, або живуть у родичів тощо.
При цьому путінський режим не здатний впоратися із цим гуманітарним викликом. Люди не отримують виплат, навіть абсолютно злиденних 10-15 тисяч рублів, невчасна гуманітарна допомога, відсутність працевлаштування тощо. Влада Курської області в особі в.о. губернатора Олександра Хінштейна перетворилася на ходячий мем і символ безпорадності та байдужості керівництва країни.
На шостий місяць Курської операції гуманітарна криза змушує росіян робити те, на що вони ніколи не наважилися б у будь-якій іншій ситуації — виходити на мітинги і чогось вимагати від влади, причому часом на підвищених тонах.
І йдеться всього лише про невелику частину Курської області, а не про цілі області, зі знищеними в попіл районними центрами, великими індустріальними містами, як в Україні.
А якби справді масштаб Курської операції був дещо інший? Чи таких зон контролю у СОУ було б більше, не лише у КО? Що, якщо ще одна така зона може виникнути у певній перспективі й з’являться ще 150 чи 200, 250 тисяч російських біженців?
Курська операція наочно показала безпорадність Росії у питанні гарантування безпеки своїх кордонів.
Курська операція наочно показала нездатність Росії ефективно воювати навіть своєї території та швидко повертати під свій контроль зайняті противником території, навіть маючи чисельну перевагу.
Курська операція наочно показала нездатність Росії справлятися з несподіваними гуманітарними викликами, які створюють ефект початкової хаотизації та суспільного, соціального невдоволення, те, чого в путінській Росії завжди побоювалися найбільше.
Курська операція мала і продовжує мати серйозний ефект і вплив як на російські війська, так і на внутрішні процеси у Росії. А тому, з цього можна зробити лише один висновок – треба повторити!
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо