Міни з неба: як Росія дистанційно мінує українські міста "шахедами"
Росія почала все активніше використовувати "шахеди" для мінування територій в глибині від лінії фронту, попереджає блогер Владислав Смірнов. Смертоносні "пелюстки" можуть зустрітися просто на вулиці або в сквері — тому потрібно знати та дотримуватися простих правил безпеки…
У ранковому присмерку українського міста тиша може здаватися оманливо мирною. Дитячий майданчик ще порожній, на бруківці лежать жовті листки з порохом снігу, і ніщо не виказує смертельної небезпеки під ногами. Але під шаром опалого листя та снігу може чатувати "пелюстка" — маленька протипіхотна міна, залишена ворожим дроном посеред житлового кварталу. Нічна атака безпілотника, невидима оку, перетворила звичний двір на мінне поле. Так міна, прихована й безжалісна, стає символом війни проти самого життя. За роки російської навали українці вже звикли до повітряних тривог, обстрілів і ракетних ударів, але дистанційне мінування відкриває новий, особливо підступний вимір небезпеки. Ракету чи дрон-камікадзе ще може збити ППО в небі, а от маленька міна нишком пролізе повз радари та увагу — і чекатиме стільки, скільки потрібно, доки випадкова жертва не зробить фатальний крок. Це новий вимір терору, в якому смерть може чекати будь-де і будь-коли, підриваючи наше базове відчуття безпеки та довіри до рідного міського простору.
Нова тактика терору: міни з неба
Російські загарбники дедалі частіше використовують безпілотні літальні апарати для дистанційного мінування українських територій. Йдеться про цілком реальні випадки: українські сили неодноразово фіксували, як ворожі дрони скидають міни на землі далеко від лінії фронту. Наприклад, наприкінці жовтня на Сумщині було збито ударний дрон Shahed, під крилами якого кріпилися касети з протитанковими мінами ПТМ-3. Уламки цього безпілотника впали в полі, і серед них виявили декілька таких мін. Фахівці наголошують, що ПТМ-3 — надзвичайно небезпечна: вона може здетонувати від найменшого доторку або зміни магнітного поля, тому підлягає лише знищенню на місці. Щобільше, такі міни оснащені таймером самоліквідації — через визначений час вибуховий пристрій підривається сам собою, тож навіть якщо його ніхто не торкнеться, загроза не зникне.
Як уберегтися: поради для цивільних
Розуміючи нову загрозу, українська влада та служби напрацювали рекомендації для населення. Кожному громадянину варто дотримуватися простих, але життєво важливих правил безпеки.
Не наближатися до підозрілих предметів. Якщо після обстрілу або в будь-який час на дорозі, тротуарі чи у дворі ви помітили невідомий предмет (особливо схожий на циліндричний корпус зеленого чи коричневого кольору), негайно зупиніться і не підходьте ближче. Пам’ятайте: міна ПТМ-3 може виглядати як невелика пластикова "труба" або касета, частково вгрузла в землю.
Зупинити транспорт і відійти. Якщо ви їдете автомобілем і помітили на шляху підозрілий об’єкт — негайно зупиніть машину на безпечній відстані. В жодному разі не намагайтеся об’їхати чи відсунути предмет: виходьте з авто і відійдіть не менше ніж на 100 метрів, попереджаючи інших про небезпеку.
Повідомити фахівців. Одразу зателефонуйте до поліції (102) або ДСНС (101) і чітко опишіть ситуацію та місце знахідки. До прибуття саперів не допускайте інших людей близько до підозрілого предмета. Пам’ятайте, що навіть збитий безпілотник, який упав і не вибухнув, теж може містити міни чи боєзаряди, тому також потребує уваги фахівців.
Важливо
Дотримуватися офіційних попереджень. Слідкуйте за повідомленнями місцевої влади та військових адміністрацій. У разі масштабних атак можуть вводитися тимчасові обмеження на рух певними вулицями до завершення розмінування. Поважайте ці обмеження — вони запроваджуються заради вашої безпеки.
Навчіть дітей правил безпеки. Поясніть дітям, що не можна підбирати незнайомі предмети на землі, як би цікаво вони не виглядали. Наведіть приклади, що навіть іграшка або красивий предмет можуть виявитися вибухівкою (окупанти нерідко маскують міни під побутові речі). В умовах нової загрози ця наука може зберегти життя.
Дотримання цих рекомендацій вже не раз рятувало людей. Зокрема, завдяки пильності громадян і швидкому реагуванню поліції вдалося запобігти трагедіям на Сумщині, коли знаходили скинуті з дронів міни до того, як в них в’їхав автомобіль. Головне — завжди пам’ятати про можливу небезпеку і не наражати себе на ризик даремно.
Стратегічна мета Росії: зробити життя в місті неможливим
Навіщо Росія вдається до таких методів? Стратегічно ворог прагне посіяти хаос і паралізувати нормальне життя у містах, змусивши українців постійно відчувати небезпеку. Терор проти тилу стає для РФ дешевшим замінником ракетних ударів. Один дрон Shahed коштує набагато менше, ніж балістична ракета, а психологічний ефект від нього тепер може бути співмірним. Запускаючи десятки "Шахедів" щоночі, росіяни поєднують удари по інфраструктурі з постійним нервовим виснаженням населення. Якщо навіть безпілотник збитий або не досяг цілі, він усе одно може виконати "роботу" — розкидати міни, які створюватимуть небезпеку і паніку на місцевості. Отже, ворог добивається ефекту присутності загрози всюди та завжди: українське небо небезпечне через ракети й дрони, а земля — через приховані міни. Це є класична тактика випаленої землі й терору проти мирного населення, покликана зламати спротив, змусити людей покинути міста або принаймні постійно жити в страху.
Крім того, дистанційне мінування має і воєнно-стратегічну мету — стримувати пересування українських резервів і техніки в прифронтових районах. Розкидаючи протитанкові міни з дронів на дорогах за лінією фронту, росіяни намагаються ускладнити логістику ЗСУ, сповільнити контратаки та евакуацію поранених на оперативному рівні. Однак застосування такої тактики в глибокому тилу однозначно вказує: основний розрахунок — на ефект терору. Ворог хоче, щоб у жодному куточку України люди не почувались у безпеці, навіть далеко від зони бойових дій. На жаль, подібні дії вже довели свою ефективність у короткостроковій перспективі, викликаючи хвилі страху та обурення. Але водночас це мобілізує українське суспільство та міжнародних партнерів ще рішучіше протистояти агресору.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо