Війна соціальним мережам: що придумала Австралія і які наслідки це матиме для людства
Австралія пішла на нечуваний експеримент — підліткам молодше 16 років заборонили мати акаунти в соцмережах. Аналізуючи цей амбітний проєкт, професор психології Кіт Гемфріз у колонці для The Atlantic підтримує ініціативу, порівнюючи її за доброчинністю із забороною алкоголю, наркотиків та інших надмірностей
Австралія нещодавно вирішила спробувати дещо амбітне. З кінця минулого року всім дітям до 16 років заборонено мати облікові записи в соціальних мережах, таких як TikTok, YouTube та Instagram. Оскільки жодна країна раніше не намагалася запровадити таку заборону, заздалегідь передбачити її наслідки неможливо, і їх може бути складно оцінити навіть через кілька років після введення.
Проте багаторічний досвід урядів, які намагаються обмежити доступ молоді до інших видів спокусливих товарів — наркотиків, алкоголю, цигарок, порнографії — дає підстави для обережного оптимізму. Заборона може принести справді цінні вигоди, дозволяючи молодіжним промахам залишатися локальними й ефемерними, а не завдавати незабутніх шрамів психіці, що розвивається, і даючи молодим людям більше часу для розвитку особистих соціальних навичок і зв'язків, які роблять життя значущим.
Перш ніж заглиблюватися в деталі, ми повинні розглянути два рефлексивні, скептичні погляди на заборони соціальних мереж. Перший полягає в тому, що незалежно від того, наскільки розумно розроблена або сувора заборона, деякі діти знайдуть способи її обійти, і, таким чином, заборона не має сенсу. За цією логікою, країни повинні відмовитися від заборон на грабежі, скидання токсичних відходів і корпоративні правопорушення, оскільки жодна з них не є на 100 % надійною. Деякі австралійські підлітки, можливо, вже завантажили програмне забезпечення VPN, щоб обійти заборону, але перфекціонізм не повинен бути ворогом прогресу.
Друга помилка полягає в тому, що всі заборони схожі на "війну з наркотиками", яку багато хто вважає причиною зростання кількості ув'язнених, бідності та насильства. Заборона на соціальні мережі не схожа на "війну з наркотиками". Уряди забороняють всілякі товари і послуги для молоді, дорослих або і тих, і інших, і більшість заборон не призводить до інших руйнівних соціальних проблем. Порушення австралійської заборони призведе до штрафів для корпорацій, а не до відправлення дітей до виправних установ.
Але основний урок, витягнутий з інших заборон, полягає в тому, що більшість із них дають бажаний ефект, скорочуючи діяльність, яку вони прагнуть обмежити. Наприклад, кількість травм, пов'язаних із феєрверками, була значно нижчою в штатах, де закони про феєрверки були більш суворими, але згодом зросла в багатьох штатах, які послабили свої закони наприкінці 20-го і на початку 21-го століть. Можливо, найпоказовішими аналогами є широко розповсюджені вікові обмеження на купівлю та споживання тютюну, алкоголю та канабісу, які є звичним явищем у всьому світі та були ретельно вивчені.
Так, дотримання правил завжди буде недосконалим. Дані CDC показують, що за останній місяць 4% старшокласників курили цигарки, 17% вживали марихуану, 17% курили електронні цигарки і 22% вживали алкоголь, незважаючи на те, що вони не досягли повноліття. Завдяки старшим братам і сестрам, друзям, терпимим батькам, підробленим посвідченням особи та несумлінним продавцям, деякі молоді люди завжди знаходили способи обійти ці заборони, і такі тактики можуть спрацювати і для подолання заборони на соціальні мережі. Однак усі ці види поведінки, як і раніше, набагато поширеніші серед дорослих, і спостерігається помітне зростання їхньої популярності якраз у той момент, коли молоді люди переступають законний поріг, що свідчить про реальний вплив заборон.
Важливо
Підлітковий вік — це період високої нейропластичності, коли формується багато звичок, хороших і поганих, які залишаються на все життя. Саме тому компанії платять великі гроші за рекламу своїх продуктів у телепередачах, які привертають молодих глядачів, і саме тому компанії, що працюють у сфері соціальних мереж, розглядають заборону Австралії як довгострокову економічну загрозу. Люди, як правило, набагато рідше стають залежними від будь-чого, якщо знайомляться з цим після повного розвитку мозку (приблизно у 25 років), і з кожним роком підліткового віку, коли людина відкладає використання продукту, що викликає залежність, ризик розвитку проблем з ним знижується.
Позитивні результати підвищення мінімального законного віку для вживання речовин, що викликають залежність, не гарантують успіху запровадження мінімального законного віку для облікових записів у соціальних мережах. Для вживання алкоголю, тютюну чи канабісу необхідно набути фізичний об'єкт. Це створює контрольні точки регулювання (наприклад, обов'язкову перевірку посвідчення особи), які важко відтворити в Інтернеті. Батькам, вчителям та іншим дорослим, які працюють із молоддю, може бути легше виявити ці речовини (за запахом диму, за тим, що хтось п'яний), ніж виявити, чи хтось незаконно використовує Instagram.
Однак в інших відношеннях заборонити доступ до соціальних мереж може бути простіше. Багато підлітків, схоже, хочуть відмовитися від соціальних мереж; вони вважають їх шкідливими для свого благополуччя, але тим не менш відчувають, що повинні бути в них, щоб не відставати від своїх однолітків. Цікаві економічні дослідження показали, що багато користувачів соціальних мереж готові платити гроші, щоб не відриватися від них, поки інші продовжують їх використовувати, але багато хто з тих самих користувачів готові платити гроші, щоб деактивувати всю мережу для всіх.
Заборона може розв'язати цю проблему колективних дій, так само як заборона стероїдів у спортивних змаганнях позбавляє спортсменів необхідності завдавати шкоди своєму організму, щоб не відставати від суперників, які приймають допінг. Молоді люди можуть дивитися порнографію на самоті (і, ймовірно, загалом віддають перевагу цьому), але соціальні мережі стають набагато менш привабливими, якщо людям, яких ви знаєте, заборонено їх використовувати. Таким чином, заборона може зробити використання соціальних мереж менш привабливим, на відміну від порнографії: у міру того, як ваші однолітки скорочують або припиняють їхнє використання, ваша мотивація зробити те саме збільшується, створюючи взаємопідсилювальний цикл.
Останнє важливе питання полягає в тому, чи є заборона політично стійкою. Заборона на канабіс була законом в Америці доти, доки її не було скасовано завдяки незвичному союзу багатих корпоративних інтересів і лівих антикорпоративних сил, які заперечували проти покарання споживачів (особливо з числа соціально незахищених груп) за порушення заборони. Заборона в соціальних мережах уже має корпоративних супротивників, зокрема деякі з найвпливовіших компаній світу. Але оскільки заборона карає корпорації, а не споживачів, які порушують правила, прихильникам скасування заборони може бути складніше сформувати коаліцію міжпартійної підтримки.
Політика рідко буває виключно доброчинною, і заборона, найімовірніше, призведе до компромісів. За кілька років ми, можливо, дізнаємося, що, наприклад, сільська молодь Австралії почувається більш ізольованою, але показники з читання в середній школі зростають по всій країні. Або ми можемо виявити, що участь молоді в спорті зростає, але водночас зростає і залежність від комп'ютерних ігор. Австралійські виборці повинні будуть оцінити, які компроміси вони вважають розумними. Незалежно від того, який вибір вони зроблять, вони нададуть послугу іншим країнам, ставши першопрохідцями в той час, коли світ намагається вирішити, як жити з такими потужними новими технологіями.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо