Від параної до деградації: як ФСБ вбиває Росію зсередини
Самі того не розуміючи, російські чекісти працюють у союзі з українською армією — таку парадоксальну думку висловлює блогер Дмитро Чернишов. На його думку, спецслужби РФ руйнують свою країну зі страшною силою, приводячи до деградації цілі сфери держави, і ведуть її до катастрофи.
За всього мого захоплення тими операціями, які проводять ЗСУ, мушу сказати, що вся шкода від ракетних і дронових атак територією Росії навіть близько не стоїть із тією шкодою, яку завдають країні чекісти.
Пожежі на російських НПЗ і вибухи на військових заводах — дуже ефектні. Але спецслужби зсередини розбивають країну об стіну ще швидше.
Бачити в будь-якому явищі загрозу, змову і прихований мотив може бути корисною навичкою в оперативній роботі, але як основа державного управління — це катастрофа. Економіка, освіта, наука, культура — галузі, де розвиток іде через відкритість, обмін, ризик і довіру. Людина, натренована бачити всюди ворогів, системно обирає рішення, що закривають країну, а не відкривають. У результаті російська культура і наука стрімко деградують.
Спецслужби вкрай зацікавлені в наявності внутрішніх ворогів — від їхньої кількості безпосередньо залежить їхнє фінансування. Якщо ворогів немає, чекісти створюють їх самі для освоєння бюджетів, отримання орденів і звань. На Росію неминуче чекає хвиля шпигуноманії — всі гроші йдуть на війну, у ремонт інфраструктури нічого не вкладають, отже, попереду неминучі серйозні технологічні аварії. Все це буде оголошено підступами шпигунів.
Секретність — універсальний інструмент уникнення відповідальності. Коли все в країні засекречено, втрачається інструментарій для точної постановки діагнозу і зворотний зв'язок руйнується. Суспільство втрачає можливість оцінювати роботу держави взагалі.
Спецслужби влаштовані вертикально. Їм органічно чужі всі інститути, що працюють горизонтально: незалежні суди, вільна преса, наукові спільноти, муніципалітети, профспілки, професійні асоціації, НКО. Тому їх системно послаблюють або підміняють імітаціями. У результаті країна втрачає здатність до саморегулювання.
Важливо
Найстрашніша річ — негативний кадровий відбір. Підвищення отримують не найталановитіші, а найслухняніші. Обов'язкова умова для просування по службі — наявність компромату на кандидата. Такими людьми легко керувати. Через 10–15 років система виявляється заповненою тільки людьми другого і третього ешелону, нездатними до жодних складних рішень.
У всіх країнах світу, де спецслужбам давали необмежені повноваження, це призводило до кришування і відбирання бізнесу. Фактично в Росії чекісти давно стали найбільшим ОЗУ. Тортури стали буденністю — це не баг, а фіча. Потрібно замазати кров'ю якомога більшу кількість людей, щоб намертво прив'язати їх до системи.
На наших очах відбувається деградація російської шкільної освіти — навіщо дітям хороша англійська? Вони ж поїдуть. Чекісти виправдовують деградацію небажанням готувати кадри для інших країн. Тому в школах усе більше патріотизму, НВП і православ'я.
Авторитарні спецслужби схильні проєктувати власні методи на опонентів: раз ми вербуємо, значить вербують і нас. Раз ми готуємо операції впливу, значить, їх готують проти нас. Раз ми маніпулюємо своїми ЗМІ, значить, західні ЗМІ — інструмент маніпуляції. Це створює параноїдальну картину світу, в якій неможливо розрізнити реальні загрози і вигадані — і ресурси витрачаються на боротьбу з тінями, а реальні проблеми (демографія, інфраструктура, технологічне відставання) ігноруються.
У нормальній системі суспільство змінюється: змінюються покоління, приходять нові ідеї, старі коаліції розпадаються. Для спецслужб цей процес — джерело загроз. Їм вигідна консервація сьогоднішнього режиму. Що довше вони при владі, то сильніше країна відстає від природного ритму змін, накопичуючи напругу, яка потім неминуче закінчується катастрофою.
І про особисті якості співробітників спецслужб у Росії. Щоб піти працювати в чекісти, потрібно бути або відвертим покидьком, або повним ідіотом, який зовсім не знає історії своєї країни. Можливі, втім, обидва варіанти одночасно.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо