Нафта дешевшає, але цього замало: коли знизяться ціни на українських АЗС
Незважаючи на те, що світові ціни на нафту знижуються, на українських АЗС зниження вартості пального поки що не спостерігається, зазначає економіст Володимир Омельченко. Він пояснює, чому так відбувається і що має статися, щоб Україна нарешті відчула здешевлення в роздрібній торгівлі.
Зв'язок між зниженням біржових цін на нафту та цінами нафтопродуктів на АЗС: міфи та реальність (матеріал базується на даних провідного експерта ринку нафтопродуктів С.Сапегіна).
За цінами закриття найближчих ф’ючерсних контрактів ICE із 19 червня до 10 липня Brent подешевшала приблизно на 5% — із 80,05 до 76,01 долара за барель. Водночас котирування низькосірчистого Gasoil, європейського біржового орієнтира для дизельного пального, зросли на 11,4% — із 905 до 1008 доларів за тонну.
Саме тому орієнтуватися лише на ціну сирої нафти неправильно. Для українського ринку значно важливішими є європейська вартість готового дизельного пального (імпортний паритет), валютний курс, страхування та логістика.
Нинішня проблема полягає не стільки у фізичній нестачі сирої нафти, скільки в обмеженій пропозиції готових середніх дистилятів. Відновлення потоків нафти не означає автоматичного та синхронного відновлення роботи НПЗ і пропозиції дизельного пального.
Додатковий тиск створило різке скорочення російського експорту. У червні морські відвантаження дизельного пального та газойлю з Росії скоротилися на 39% порівняно з травнем і на 46% у річному вимірі — приблизно до 1,8 млн тонн. Із 1 до 10 липня вони становили лише 234 тис. барелів на добу проти середніх 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Крім того, Росія запровадила тимчасову заборону на експорт дизельного пального до 31 липня.
Це скорочує глобальну пропозицію та змушує традиційних покупців російського пального — передусім Туреччину й Бразилію — активніше конкурувати з європейськими споживачами за альтернативні вантажі.
Не нормалізувалася й логістика. Навіть після часткового відновлення руху через Ормузьку протоку ставки для танкерів, що перевозять нафтопродукти з Нігерії до Нідерландів, зросли приблизно з 63 тис. до понад 112 тис. доларів на добу.
Найвразливішими залишаються мережі-дискаунтери.
За середньої ціни 71,71 грн/л їхній ціновий буфер щодо розрахункового імпортного паритету становить лише 2,59 грн/л, або 3,75%. Це не чиста маржа, але саме дискаунтери можуть першими переглянути ціни вгору, якщо гуртовий ресурс продовжить дорожчати.
Отже, базовим сценарієм на найближчий період є стабілізація роздрібних цін із підвищеним ризиком помірного подорожчання в окремих мережах.
Нове зниження стане можливим лише після стійкого падіння європейських котирувань Gasoil, фактичного збільшення постачання з Азії, здешевлення фрахту та повноцінної нормалізації судноплавства через Ормузьку протоку. Навіть після цього роздрібні ціни реагуватимуть із певним часовим лагом.
Тому вирішальним питанням для України є не лише ціна Brent, а передусім наявність у Європі достатнього фізичного ресурсу дизельного пального за нижчими котируваннями. Поки що підстав для упевненого позитивного прогнозу немає.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо