Київ вистоїть: 7 простих правил дій під ударами російської балістики
Після таких ночей, як ця, хочеться лише одного — щоб усе це якнайшвидше закінчилося. Але, як зазначає громадська діячка Ольга Айвазовська, відмова від опору призведе до втрати всього одразу й без найменшої надії на справедливий фінал. Вибору між рабством і боротьбою немає — але що ж робити пересічному українцю?
Без військової експертизи. Лише емоції та наївні мрії.
Ми знаходимося на дуже складному відрізку війни, бо виснаження, бо боляче, бо хочеться, щоб це все закінчилося. Але і усвідомлено затяті, що здача позицій, капітуляція, деградація, відмова від опору призведе до втрати всього одразу: життя в не менших пропорціях, ніж під час бойових дій, без будь-якої надії на розвиток та відновлення, справедливий і гідний фінал. Обирати між рабством та боротьбою (з собою, за своїх, проти чужаків) дуже не складно. Складно жити з цим вибором. Але без нього життя нема взагалі, бо лише існування, біль та сором. Я всім серцем бажаю ворогам таких же ночей і днів, просто пропорційно помножених на ці всі роки.
Що потрібно робити:
- військові повинні мати настільки багато підтримки, наскільки це можливо і неможливо. Вибачте, але не на словах про "слава ЗСУ", бо слова затираються і зневажаються. Ціннішими є лише дії;
- конкуренція за якість та вартість оборонних засобів, нульове толерування нечесної конкуренції;
- мобілізація ефективного управління від ОМС (блд, але в Києві та інших містах повинні будуватися укриття, бо лише так тут будуть люди; а енергетична стійкість повинна будуватися через диверсифікацію та максимальну мобільність рішень, навіть якщо вони точкові);
- з кожної праски (виборці, біженці, аналітичні центри, медіа) має говорити голос розуму про не безлімітну українську стійкість та інвестиції в ППО, економіку. Безпека є дуже дорогою, але колапс України буде коштувати дорожче;
- управлінська вертикаль з толкових, а не лояльних до президента. Це і в його інтересах;
- знищувати джерело проблеми, а не мікроскопом забивати цвяхи (дуже гарна аналогія до збивання дронів на території НАТО вартісними ракетами). Абсолютно логічною та цілком законною є воєнна ціль на території ворога, з якої запускають всю цю російську та північнокорейську сран*;
- не їсти одне одного через втому та знесилення, бо зірвати біль та накопичену злість легше на ближньому, який поруч, а не на автократові, який в Кремлі, і дотягнутись до нього поки не вийде.
Київ вистоїть.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо