Вікно можливостей: армія США може перейняти у України досвід швидкої модернізації озброєння

Полковник армії США Рейчел Хогланд, фахівець з оборонних закупівель, опублікувала статтю для Інституту сучасної війни при Військовій академії США у Вест-Пойнті, в якій зазначає, що американським військовим необхідно переймати український досвід швидкої модернізації озброєння.

Основні положення її тексту:

• Провівши дев’ять місяців в Україні, Хогланд звернула увагу на швидкість роботи місцевих інженерів. Коли російські засоби РЕБ починають придушувати український безпілотник, фахівці часто знаходять рішення за кілька годин або днів, змінюючи робочі частоти, антени або методи навігації. Після цього оновлені апарати можуть повернутися на фронт уже через добу-дві.
• В американській армії аналогічні зміни проходять через багатоступеневі узгодження, через що навіть за прискореними процедурами впровадження початкового рішення може займати до року, а його повноцінне розгортання — до двох років. При цьому виробники часто заздалегідь знають умови випробувань і готують обладнання під конкретні вимоги, які до моменту його надходження до військ можуть уже застаріти.
• Хогланд пропонує випробовувати американську техніку проти актуальних російських засобів РЕБ та оцінювати не лише її характеристики, а й швидкість усунення виявлених недоліків. Зокрема, для оновлень програмного забезпечення пропонується встановити орієнтир у максимум два тижні.
• При цьому полковник пропонує принципово змінити й сам підхід до випробувань. Якщо техніка не витримує впливу нових російських засобів РЕБ, це не має автоматично означати провал. Навпаки, саме з цього моменту має починатися головна перевірка — наскільки швидко виробник здатний усунути проблему, що виникла, повторно випробувати систему та впровадити необхідні зміни у серійне виробництво.
• Як приклад наводиться українська програма Brave1 Test in Ukraine, що дозволяє іноземним розробникам перевіряти свої системи в умовах реальної війни. Швидкість модернізації озброєння Хогланд пропонує зробити одним із критеріїв вибору оборонних підрядників США, поряд із вартістю та технічними характеристиками.
• На завершення Хогланд підкреслює, що зміни необхідні й усередині самого Пентагону. Замість покарання за невдалі випробування військові повинні швидше відмовлятися від рішень, що не працюють, і перерозподіляти фінансування, заохочуючи тих керівників, які здатні швидко робити висновки з помилок.
• Окремо полковник звертає увагу на стратегічний контекст. Росія адаптує своє озброєння безпосередньо під час реальної повномасштабної війни, тоді як Китай продовжує нарощувати свій промисловий і мобілізаційний потенціал, що дозволяє виробляти озброєння у великих кількостях і тривалий час підтримувати бойові дії високої інтенсивності.
• За її оцінкою, США поки що не готові конкурувати з таким масштабом виробництва, тому здатність швидко вдосконалювати озброєння стає питанням стратегічного значення. США ризикують поступитися своїм ворогам не через брак передових технологій, а через нездатність достатньо швидко їх удосконалювати та адаптувати до мінливих умов реальної війни.
• Полковник нагадує, що Україна створила адаптивну оборонно-промислову базу не тому, що у неї були ідеально сформульовані технічні вимоги, а тому, що іншого виходу у неї просто не було. Стара модель призвела б до поразки у війні, тому Україна замінила її живою та адаптивною екосистемою.
• У США ще є час реформувати свої підходи до випробувань, впровадження та заохочення інновацій, однак це "вікно можливостей" поступово закривається, і в майбутньому може бути вже запізно.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.