Міністр у смартфоні. Михайло Федоров про особливі умови для IT, е-паспорти та плани на прем'єрство

У поточному році у Міністерства цифрової трансформації масштабні плани. Його глава Михайло Федоров хоче максимально оцифрувати популярні держпослуги і перетворити Україну на першу в світі діджиталізовану країну. Федоров горить цією ідеєю і зізнається, що президент Володимир Зеленський ніколи не хвалить. Проте вимагає працювати швидше та якісніше, тому міністр намагається. Чим вища його ефективність, тим більше шансів зберегти посаду, коли уряд почнуть тасувати.

Цей рік почався з акцій протесту невдоволених високими комунальними тарифами, підприємців та ін. Вони вимагають відставки уряду. Як ви вважаєте, Кабмін працює по-максимуму або по-мінімуму?

— Мені важко оцінювати роботу всього Кабміну, тому що не до кінця чітко розумію цілі кожного міністерства, немає системи координат оцінки нашої ефективності. Є план дій Кабміну. Щотижня премʼєр запитує у всіх міністрів, що виконано, а що — ні. Він контролює цей процес.

Якщо говорити про наше міністерство, то тут вибудувана система, що дозволяє парламенту, президенту й українцям не тільки оцінити ефективність нашої роботи, але й ухвалити після цього обʼєктивне, а не емоційне рішення.

У 20-х числах лютого ми презентуємо концепції цифрової трансформації інших міністерств із чіткими КРІ, графіками проектів, зазначенням відповідальних осіб, бюджетів, підрядників. Це буде максимально прозора система управління. Коли її запустять, надалі зможемо оцінити роботу всіх міністрів.

Ким ви себе вважаєте: міністром із Кабміну Шмигаля або міністром із команди Зеленського?

— Я точно себе відчуваю як міністр у команді Зеленського. Діджиталізація — це пункт його виборчої програми. Завдяки підтримці глави держави на першому етапі була побудована організаційна структура із цифрової трансформації на рівні всієї країни. Ні Гончарук, ні Шмигаль, ні депутати не були архітекторами цієї ідеї.

Тобто ви продовжите роботу і в наступному складі Кабміну?

— У мене такої впевненості немає. Тому що бути в команді президента добре, але є труднощі. Він дивиться на ефективність роботи і досягнення за його програмою. Зеленський постійно контролює все, що ти робиш. Відповідно, [наші] поразки теж на ньому можуть позначатися. Для нього важливо досягти мети, і я це розумію. У нас немає культу посади, ми працюємо на досягнення результату. Президент вимагає більше працювати і швидше реалізовувати проекти.

За крок від премʼєрства

У політичних колах існує думка, що ви станете наступним премʼєром. Чи готові взяти на себе таку відповідальність?

— Спочатку потрібно виконати ті завдання, які є у нашого міністерства.

І тоді на підвищення?

— Ні. Я про це навіть не думаю. Тому що той обсяг інформації та реалізованих проектів, якими повинен володіти премʼєр-міністр, я собі точно уявляю.

Тобто ви про це все-таки думаєте?

— Я замислююся, коли бачу, о котрій годині премʼєр-міністр закінчує наради — це пізно вночі. Або починає роботу чи не із самого ранку. І коли бачу, що він цілодобово на звʼязку. І я розумію, наскільки потрібно бути компетентним. У мене ж мотивація — створити найзручнішу країну з точки зору взаємодії із державою.

Вибори онлайн

У 2024 році на президентських виборах буде електронне голосування?

— Це наша велика мета.

І це в той час, коли в світі почали відмовлятися від такої системи через її слабкий захист?

— Інформацію можна по-різному інтерпретувати. У світі все більше організовуються профільні заходи, де обговорюють цю тему та шляхи впровадження такого голосування.

Я точно впевнений, що мине 5, 30, 50 років, і світ голосуватиме онлайн. Чи зміниться культура, наше розуміння цінності та ролі технологій. Важливо, щоб чиновники були готові впроваджувати, а люди — довіряти державі.

У нас план такий: ставимо велику мету — і вона відразу ж визначає, з якою швидкістю ми до неї рухаємося. Якщо потрібно в 2024 році провести онлайн-вибори, нам необхідно всі послуги перевести в онлайн, щоб люди розбиралися, як їх отримувати, щоб вся країна покривалася інтернетом, щоб ми забезпечили кібербезпеку. Останньому пункту потрібно найбільше уваги приділити.

Коли в такому випадку очікувати відповідний законопроект?

— Коли додатком "Дія" користуватимуться 20 млн громадян, ми почнемо розробку законопроекту.

А скільки зараз користуються?

— Десь до 5 млн.

Легалізація е-паспорта

4 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про електронний паспорт. Розкажіть детальніше, що нового привнесе цей документ після остаточного ухвалення?

— Є кілька цілей. Міжнародна — для бренду України як цифрової держави. Ми будемо першою країною в світі, яка легалізує електронні паспорти. Були спроби в Китаї, але там електронні документи не використовуються в такій великій кількості в різних життєвих ситуаціях.

З точки зору внутрішніх процесів спроститься процедура впровадження тих продуктів, які ми запускаємо. Тому що особливі бюрократи весь час говорять, що електронного паспорта немає в законі, тому і немає сенсу його предʼявляти. Тепер буде інакше.

Що це дасть українцям?

— Українці вже можуть користуватися електронним паспортом у будь-яких життєвих ситуаціях — від оформлення посилок на пошті до предʼявлення в магазинах. Але після ухвалення закону він на законодавчому рівні буде прирівняний до звичайного паспорту. Скрізь, де діє звичайний паспорт, діятиме електронний.

Проблема в тому, що багато хто скаржиться на відсутність зчитувальних пристроїв. Через це вони не можуть перевірити справжність документа.

— Не потрібен ніякий зчитувальний прилад. Ми впроваджуємо принцип people-to-people. Я можу завдяки своєму смартфону перевірити справжність вашого паспорта: навести камеру свого телефону на QR-код на вашому електронному паспорті та побачити, дійсний ваш паспорт чи ні. Під час такої перевірки йде запит до реєстру в режимі реального часу. Тобто підробити документ неможливо ніяк.

У законопроекті також згадується паспорт для виїзду за кордон. Тобто його електронний формат можна буде використовувати під час виїзду з країни?

— Цей паспорт вже відображається в "Дії". У цілому закордонний паспорт має таку ж юридичну силу, як і внутрішній. Його можна використовувати в багатьох життєвих ситуаціях: під час отримання посилок, проїзду, фінансових послуг тощо. Зокрема для внутрішніх переміщень, крім виїзду за кордон. Зараз документи в "Дії" приймають вже 10 міжнародних аеропортів: Бориспіль, Київ, Одеса, Львів, Харків, Запоріжжя, Миколаїв, Івано-Франківськ, Херсон і Дніпропетровськ.

На початку цього року багато соцмереж заблокували акаунти Дональда Трампа. Це породило розмови про цензуру в соціальних мережах і необхідності створити альтернативні майданчики, щоб не допустити монополії на інформацію в руках вузького кола компаній. Як ви вважаєте, чи не час і нам розробити альтернативні соцмережі?

— Вважаю, що технологічні проекти, які завойовують світ, народжуються у вільному середовищі з найменшими податками і там, де є все для розвитку технологій. Я не вірю в створення в Україні успішної соціальної мережі найближчим часом. Для цього потрібно створити найкращу податкову систему, захищати інтелектуальне право, навчитися залучати інвестиції та працювати з ними, щоб інвестори кайфували і хотіли вкладати гроші в країну. Україна до цього не готова. І ми працюємо з коренем проблеми.

Дія City

Ви пропонуєте створити в Україні особливі умови для IT-індустрії. Йдеться про проект "Дія City". Що він має на увазі?

У мене є велика мета — створити в Україні кращі умови в світі для IТ- і креативних індустрій, щоб їх представники мали можливість платити тут мінімум податків; де у них будуть лібералізовані трудові відносини, а не вимушена робота за радянським трудовим кодексом; де рівні права і в аутсорсингових компаній, й у продуктових і немає жорсткого регулятора, а компанії, які підпадають під критерії "Дія City", автоматично ставали б її резидентами; де правоохоронні органи не можуть закошмарити IТ-бізнес.

Важливо

Високосний рік Зеленського. Президент — про боротьбу за вакцину, тет-а-тет із Путіним і корупцію

В останній версії законопроект [№4303] максимально врахував конструктивні правки індустрії та експертів, перелік повноважень Мінцифри буде значно звужений. Частину з них передамо іншим держструктурам, частину взагалі скасуємо.

IT-ринок незадоволений тим, що не розуміє, за якими критеріями компанії братимуть в "Дія City".

— У законопроекті прописані всі критерії. Основні — це українське резидентство (пізніше можна буде додати міжнародне) і середня зарплата €1 400.

Розкажіть про захист учасників "Дія City" та їх оподаткування.

— Говорилося про те, що для обшуку IТ-компаній та вилучення серверів потрібна буде санкція прокурора області або вище. Це не дозволить кошмарити IТ-компанію за допомогою прокурорів райцентрів. Замість вилучення серверів передбачається копіювання документів, щоб це не впливало на роботу компанії та не привело до її зупинки.

Важливо

Менеджер "слуг". Арахамія про те, чому українці не люблять вибори і чим Рада схожа на Вегас

Що стосується Податкового кодексу, то для компаній-резидентів "Дія City" ми залишаємо податок 5% плюс 1,5% військового збору, а податок на прибуток замінюємо податком на виведений капітал розміром 9%.

Реєстри обурення

Користувачі цифрових держпослуг скаржаться на те, що деякі з них працюють некоректно. Наприклад, часто бувають збої в сервері для оплати штрафів за порушення ПДР. У чому проблема?

— Я знаю про кожен момент, що вимагає доопрацювання. Наприклад, знаю, що не у всіх водіїв відображаються посвідчення. Але тут варто врахувати, що реєстр створений в 2013 році, до цього були лише компільовані бази, які передавали на флешках і вносили до реєстру. Ті, хто зараз отримують права, можуть бути впевнені в тому, що все у них добре працюватиме.

Проблема з якістю цих всіх реєстрів історична. Коли ми взялися за справу, то в реєстрі водіїв було 1,5 млн даних про автовласників, а тепер їх там 8 млн. Ми поліпшили роботу реєстру менше ніж за рік.

Повертаючись до проблеми зі штрафами: штрафи приходять відмінно, просто приходять пізніше, ніж у банківські програми. Тому що банки платять за цю функцію, ось там і спрацьовує моментально, а ми робимо все безкоштовно. Але ми це питання вирішили: з квітня штрафи приходитимуть моментально, як і в банківських додатках.

Який алгоритм роботи реєстрів? Люди, які прийшли на зміну місця прописки, скаржаться на те, що штрафи приходять їм за старими адресами.

— Проблема в тому, що документи ЦНАП [Центр Надання адміністратівніх послуг] надсилає голубами і в паперовому вигляді. У грудні 2020-го ми ухвалили постанову Кабміну, згідно з якою з 1 квітня 2021 року всі служби міст України між собою (і всередині міст) повинні обмінюватися інформацією тільки в електронному вигляді. При цьому повинна бути розроблена КСЗІ [комплексна система захисту інформації], повинен використовуватися API [інтерфейс програмування додатків]. Ми вже роздали всім місцевим радам інформацію про те, як вести реєстр на базі Держміграційної служби в електронному вигляді. Відповідно, зʼявиться можливість створювати електронну прописку. Вам більше не знадобиться паперовий документ: у кожного чиновника буде доступ до цього інтерфейсу, де він зможе побачити ваші дані та вашу прописку. До речі, ми зараз вносимо в Раду законопроект, завдяки якому приберемо штамп із паспортів.

У травні минулого року зʼявилася інформація про специфічну помилку в системі електронного адміністрування ПДВ, через яку зловмисники могли проводити підроблені накладні. Співробітники податкової бачили це, але нічого не могли зробити. Чи вирішене це питання і чи не призведе велика діджиталізація до величезної кількості таких проблем?

— Це питання вирішене — змінили голову податкової, а новий глава допустив СБУ та Мінцифри до реєстру. Ми провели із СБУ спецоперацію, і тепер податки українців не розкрадають, а показники податкової перевищують план. Служба почала приносити до держбюджету більше грошей під час карантину, ніж до нього. Скручування ліквідовані, на основі цих скруток ліквідовані конвертаційні центри. Зараз служба чудово працює.

Коли в Україні зʼявиться 5G?

— Ми вже запустили науково-дослідну роботу з 5G, почали підготовчу діяльність з розподілу 700-го діапазону, але не вважаємо, що 5G потрібно терміново будувати. Ми поки "ремонтуємо" 4G, бігаємо з відрами та ганчірками, миємо вишки, а 5G розвиваємо потихеньку. Загалом, мислимо глобально, діємо локально.