Справи Стерненка. У яких кримінальних провадженнях фігурує екс-лідер "Правого сектору" Одеси

Вперше інформація про одесита Стерненка з'явилася в 2014-му. Тоді 18-річний студент коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу очолював місцевий осередок "Правого сектору". Він брав участь в акціях зі зриву концертів проросійських і російських артистів, зокрема Костянтина Райкіна, пікетував консульство РФ, імовірно, був присутній під час бійки з депутатом від Партії регіонів Нестором Шуфричем і був ініціатором "сміттєвої люстрації". Завжди різко критикував місцеву владу Одеси та дії поліції.

Нині Стерненку 25 років, він закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин КНУ імені Шевченка, засновник громадської організації "Небайдужі". Але з минулого за ним тягнуться чотири кримінальні провадження: про викрадення людини, напад на поліцейського, кришування наркоторговців і загибелі людини. У жодному з них крапка не поставлена.

Розбій і викрадення людини

Першою та єдиною справою, в якій прозвучав вирок, стала історія про викрадення депутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича.

За версією слідства, Стерненко та його соратник по "Правому сектору" Руслан Демчук зустрілися із Щербичем 24 квітня 2015 року в передмісті Одеси. Депутат добровільно сів у їхню машину. Незабаром на заднє сидіння підсіли ще двоє невідомих. Щербич, відчувши щось недобре, намагався втекти, але його затримали — одягнули пакет на голову, вистрілили з травматичної зброї і кинули в підвал, де продовжували знущатися, зокрема застосовуючи плоскогубці. Під ранок вивели на автобусну зупинку і відпустили. Щербич звернувся до поліції. Справу правоохоронці розслідували рік, у 2016-му передали до суду, але з невідомих причин потерпілий майже чотири роки не з'являвся на засідання — суддя навіть доручив поліції встановити його місцезнаходження.

На фінішну пряму процес вийшов у 2021-му. 23 лютого суд засудив Стерненка й Демчука до семи років і трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Винним Стерненка визнали й за двома іншими статтями — носіння зброї (йдеться про стартовий пістолет, з якого Стерненко міг зробити постріли в машині) і розбій (з метою заволодіти грошовими коштами — 300 грн). Цікаво, що за кілька днів до оголошення вироку представниця Одеської обласної прокуратури Анна Коломийчук у коментарі журналістам стверджувала, що мотивом злочину не був розбій, а вимога Щербича скласти депутатські повноваження. Справа в тому, що Щербич — у минулому керівник осередку проросійської партії "Родина" й учасник Антимайдану (у мережі можна знайти відео, на якому видно його біля автобуса з тітушками).

Захист Стерненка готує апеляцію.

Організація заворушень у Міському саду

Проти будівництва висоток на місці Літнього театру в Одесі місцеві жителі борються понад чотири роки. У листопаді 2017-го в Міський сад, де розташований театр, вийшли протестувальники. Мітинг переріс у сутички з поліцією: правоохоронці застосували палиці та сльозогінний газ, протестувальники у відповідь закидали їх камінням і піротехнікою. Постраждав начальник поліції Одеської області Дмитро Головін — йому невідомі розбили голову. Особистості нібито нападників незабаром встановили. Під підозрою опинився і Сергій Стерненко. Головін сказав, що Стерненко вдарив його ногою. Зрештою активіста звинуватили в організації масових заворушень.

Стерненко з доводами поліції не згоден, заявляючи, що в протестах участі не брав, а лише вів звідти репортаж. Каже, що затримати представника "Правого сектору" було вигідно, щоб змістити акценти, мовляв, Літній театр захищають не одесити, а проти забудови виступають радикали, які лише провокують поліцію. Але в СІЗО Стерненко був недовго — 600 тис. грн застави за нього вніс нинішній міністр охорони здоров'я, а в той час глава Одеської ОДА Максим Степанов. Тоді говорили, що зробив він це на прохання президента Петра Порошенка, який прагнув випередити в цьому екс-губернатора Міхеіла Саакашвілі, — у той час політики перебували в публічному конфлікті. Нині Степанов пояснює свій вчинок як "реакцію на несправедливість".

Справа про наркотики

Коли в грудні 2017 року Стерненко вийшов на свободу, зʼясувалося, що проти активіста відкрите ще одне кримінальне провадження. Цього разу про нібито кришування наркоторгівлі. Наступного дня після затримання, 25 листопада 2017 року, на місцевому сайті "Одеські відомості" з'явилася замітка, що затриманий активіст у 2014-му "збирав данину" з наркоточок і розправлявся з конкурентами. Сайт посилався на джерела в правоохоронних органах, представники яких три роки розслідували справу й у них вже були "залізні докази" причетності Стерненка. Власне ця публікація стала формальним приводом для відкриття провадження.

За версією слідства, 18-річний Стерненко в 2014 році співпрацював із міською мережею наркоточок і за $6 тис. вивів їх з-під удару "Правого сектору". Як доказ прокуратура надала аудіозаписи, на яких голос людини, якого правоохоронці називають Стерненком, домовляється про зустріч для передавання грошей і обговорює адреси продаж наркотиків. Стерненко називає звинувачення сфальсифікованими і заперечує автентичність розмов. До того ж і поліція оприлюднила інформацію про можливу причетність Стерненка тільки через 3,5 роки, після нібито скоєння злочину — її надав один із засуджених за продаж наркотиків після виходу на свободу.

Перевищення самооборони

Пізно ввечері 24 травня 2018 року біля будинку, де жив Сергій Стерненко, стався напад. За словами одесита, він підходив до парадного, коли до нього підійшли двоє і напали. Унаслідок бійки один, Олександр Ісайкул, втік. Другого, Івана Кузнєцова, Сергій Стерненко смертельно поранив, він помер на місці. При цьому в СБУ стверджують, що Стерненко переслідував Кузнєцова вже після нападу в радіусі 100 м і тільки потім завдав йому смертельного поранення. Через це те, що сталося кваліфікують як перевищення необхідної самооборони. Але активіст стверджує, що захист була вимушеним і меж необхідної самооборони він не перевищував.

Важливо

Післясуддя. Чому Стерненко не герой, а Україна — в небезпеці

Після того, що сталося Ісайкул виїхав за кордон, а Стерненко вважався потерпілим. Так було до тих пір, поки на допомогу родині Кузнєцова не прийшли адвокати. Одним із них виявився нинішній заступник глави Офісу президента Олег Татаров. Саме він у травні 2019 року (тоді Татаров ще не працював в ОП) подав клопотання слідчому СБУ з вимогою оголосити підозру Стерненку в замаху на вбивство двох і більше осіб, що передбачає покарання у вигляді довічного ув'язнення. Це сталося 11 червня 2020 року. Цього дня СБУ оголосила Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Справу розглядає Приморський суд Одеси.