До них приїхав ревізор. До чого докопається РНБО у спробах підняти рейтинг Зеленського

Повернути державі "трубу Медведчука", перевірити укази та розпорядження екс-президента Віктора Януковича, засудженого за держзраду, притягнути до відповідальності депутатів, які голосували за Харківські угоди, — це лише кілька епізодів, про які за останні два місяці згадували на засіданнях Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Схоже, в Офісі президента (ОП) вирішили провести ревізію і згадати всі події, які могли б стати основою кримінальних переслідувань за вчинення злочинів проти основ національної безпеки та оборони України. Якщо так піде далі, у фокусі можуть опинитися обставини підписання Будапештського меморандуму і події, пов'язані з окупацією Криму та підписанням мінських угод.

Харківський гачок

Одинадцять років тому, 27 квітня 2010 року, у Верховній Раді летіли курячі яйця і горіли димові шашки, в хід йшли кулаки і міцні слова. В таких умовах народні депутати голосували за ратифікацію Харківських угод — документа, що дозволив відкласти плановий висновок російського флоту з Криму. Влада на чолі з Віктором Януковичем переконувала, що цей крок — вимушена необхідність, опозиція кричала про державну зраду. Нині ті події — предмет перевірки Служби безпеки України (СБУ) за дорученням РНБО: силовики з'ясовують, чи можна назвати ратифікацію Харківських угод голосами 236 народних депутатів державною зрадою. Секретар РНБО Олексій Данилов переконаний: рішення сприяло нарощуванню російських збройних формувань на території України і стало однією з причин анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році.

"Тема Харківських угод благодатна для Володимира Зеленського, — впевнений політтехнолог Віктор Бобиренко. — Рішення про їх перевірку багато хто сприйняв позитивно. Навіть ті, хто вважає себе стійким до маніпуляцій і кого важко запідозрити у симпатії до чинного президента, поставили йому плюсики. Такі новини йдуть повз нашої свідомості прямо в підсвідомість, оскільки в суспільстві є запит на покарання чиновників". Але якраз покарання багато хто уникне. Юристи пояснюють: покарати народних депутатів за голосування в Раді неможливо — стаття 80 Конституції України говорить, що парламентарі не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті, якщо тільки не ображають і не обмовляють.

Інша справа — відповідальність політична. Тому основна мета перевірок — підвісити старий український політикум на гачок. Про це говорить політолог Андрій Золотарьов. Серед тих, хто у 2010-му голосував за, є активні політики на кшталт Юлії Льовочкіної, Вадима Столара, Андрія Деркача, Ігоря Палиці (останній стверджує, що його картка спрацювала випадково), а також бізнесмени Рінат Ахметов, Василь Хмельницький і навіть суддя Конституційного Суду Сергій Головатий. Крім того, в команді Олексія Данилова працює Руслан Демченко. Сьогодні він перший заступник секретаря РНБО, а десять років тому — перший заступник міністра закордонних справ і, можливо, один з авторів тексту Харківських угод.

"Після рішення про санкції на адресу Віктора Медведчука на Банковій зрозуміли, що людям подобається публічна прочуханка політиків: її схвалюють, рейтинги влади ростуть, — міркує Золотарьов. — Але цей "чудо-метод" має зворотну сторону: стара гвардія може об'єднатися проти президента. Крім того, таким засобом боротьби з опонентами не треба зловживати — трапиться звикання політичного організму, і воно перестане діяти".

Важливо

Інше кіно. Чи вдасться Зеленському поліпшити рейтинги боротьбою з Медведчуком

Виходить, що, з одного боку, РНБО може оперативно приймати рішення, які позитивно відображаються на рейтингу влади, але з іншого — фундаментальні рішення подібним чином знайти не можна. Тому з часом в українців напевно виникне відчуття незадоволеності: обіцянки пролунали, а покарання не було. З цієї причини влада або оперативно знайде винних за Харківські угоди, або переключить увагу українців на інші гучні епізоди новітньої історії нашої країни.

У пошуку компроматів

Зеленському, який свою передвиборчу стратегію і взагалі політичну позицію вибудував на протистоянні старим політикам, вигідно розбирати дії своїх попередників. Наприклад, можна задатися питанням про обставини відмови України від ядерної зброї.

"Замість ядерної зброї ми отримали паперові слова підтримки, в ефективності яких переконалися у 2014 році, — продовжує Золотарьов. — З точки зору державних інтересів важливо з'ясувати, чому нам обіцяли не гарантії безпеки, а лише підтримку, яка може бути і моральною". До того ж він сумнівається, що сьогодні це питання з'явиться на порядку денному.

"Якщо за Харківськими угодами стоять інтереси тільки Росії, то за Будапештським меморандумом — США і Великобританії, країни — члени ядерного клубу не були зацікавлені в його розширенні. Тоді їм важливо було прибрати гравця, який володіє третім за потужністю ядерним арсеналом".

Після рішення про санкції на адресу Віктора Медведчука на Банковій зрозуміли, що людям подобається публічна прочуханка політиків: її схвалюють, рейтинги влади зростають

Можливі розгляди також можуть торкнутися російської агресії, війни на Донбасі та анексії Криму. Тема "Чому здали Крим" нині як ніколи актуальна. У недавньому інтерв'ю генерал Віктор Назаров заявив, що у випадку опору ЗСУ в Криму в лютому 2014-го у росіян був наказ відступати. Хтось з вищого військового та політичного керівництва України повинен був віддати відповідний наказ, але його не було. І це відповідальність тих, хто займався не захистом територіальної цілісності України, а розподілом влади.

Однак і це питання з точки зору внутрішньої та зовнішньої політики досить делікатне. По-перше, якщо почитати стенограму РНБО від лютого 2014 року, то не в кращому світлі виглядатиме Юлія Тимошенко, нинішній лідер "Батьківщини" і можливий парламентський союзник пропрезидентської партії "Слуга народу". Тоді вона говорила: "Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю. Ми повинні стати наймирнішою нацією на планеті, просто поводити себе як голуби миру". По-друге, можуть виникнути факти впливу на Україну ззовні — США і ЄС не потрібен був озброєний конфлікт у Європі.

Серед гучних і перспективних справ могли б виявитися пошук замовників вбивства журналіста Георгія Гонгадзе — тінь знову впала б на другого президента Леоніда Кучму і його зятя та бізнесмена Віктора Пінчука. Або перевірка законності приватизації стратегічних підприємств — в історіях могло б з'явитися ім'я Ріната Ахметова. Але навряд чи Володимиру Зеленському хочеться посваритися з усіма олігархами відразу — йому досить двох: Віктора Медведчука і Петра Порошенка.

Удар по політичним опонентам

Згідно з рішенням РНБО, телеканали, афілійовані з Медведчуком, закриті, його бізнес під санкціями. Над Порошенком загроза висить останні два роки — запит суспільства на посадку п'ятого президента Зеленський сформував ще на старті, обіцяв провести аналіз мінських угод, з'ясувати, чому ніхто не сидить за Іловайськ і Дебальцеве. Щоправда, на відміну від Медведчука, за яким прийнято політичне рішення РНБО, Порошенко — в очікуванні правового вердикту. І поки Державне бюро розслідувань вивчає матеріали про можливу держзраду п'ятого президента за підписання мінських угод або перевищення ним повноважень під час операції поблизу Керченської протоки, той заявляє про політичні переслідування, час від часу мобілізуючи своїх прихильників.

"Бити по двом політикам окремо не так вигідно, як по обом відразу. Тому зв'язка Медведчук — Порошенко буде для влади пріоритетом. Незабаром можуть з'явитися нові серії розмов Медведчука і Суркова, про Порошенка у них теж згадають, — зауважує Петро Олещук, політолог, викладач Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — Справи Медведчука так чи інакше будуть виводити на українсько-російські відносини, питання війни. Медведчук за часів Порошенка мав політичний вплив, спираючись на свої відносини з Росією. І ці зв'язки негативні для обох політиків".

Нагадаємо, що не так давно в Мережу злили записи, на яких нібито Віктор Медведчук обговорює з радником Володимира Путіна Владиславом Сурковим махінації з українським вугіллям, поставки Україною електроенергії в анексований Крим і обмін полоненими з ОРДЛО. Нині СБУ вивчає справжність опублікованого матеріалу. В "Європейській солідарності" кажуть, що ці записи — "скомпільований фальсифікат", спростовує їх достовірність і Віктор Медведчук.

"Якщо Зеленський колись захоче по-справжньому воювати з олігархами, а запит на деолігархізацію великий, то як політтехнолог я б порадив вибрати одного. Війна на всіх фронтах небезпечна. До того ж Захід зараз чекає дій щодо конкретної людини — Ігоря Коломойського. Але Зеленський у цьому питанні зображує біг на місці", — говорить Бобиренко.

Тим часом в пошуках держзрадників до РНБО приєднався парламент. Минулого тижня регламентний комітет підтримав створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування дій влади, які сприяли порушенню державного суверенітету та територіальної цілісності України. Як запевняє Мар'яна Безугла, народний депутат від "Слуги народу", яка бажає стати на чолі ТСК, список резонансних кейсів великий — від подій в Іловайську і Дебальцевому до операції по вагнерівцям. А ще згадані плівки Суркова — Медведчука і ситуація з Харківськими угодами.

"Комісія спробує охопити діяльність усіх представників влади — колишніх і, можливо, нинішніх щодо можливих дій зі співробітництва з державою-агресором", — уточнює Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції "Слуги народу".

Важливо

Хто відповість за Крим. На кого може вийти розслідування держзради за Харківські угоди

Наскільки доручення РНБО будуть ефективними, а висновки ТСК — об'єктивними, сказати складно. Але очевидно, що якщо влада захопиться пошуком скелетів у шафі попередників, то ризикує не помітити власних проколів, і тоді вже вони незабаром стануть предметом розгляду в РНБО та правоохоронних органах.