Без прориву і конструктиву. Чому Байден і Путін не домовилися щодо Україні

Зустріч президента США Джо Байдена і президента Росії Володимира Путіна стала сенсацією на міжнародній арені. Після виборів у Штатах відносини між країнами зіпсувалися, масла у вогонь підлив і сам Байден, назвавши російського колегу вбивцею.

Глава Кремля вирішив дивувати не словами, а вчинками. Тому під виглядом військових навчань стягнув війська до кордону з Україною. У світі це сприйняли як ескалацію конфлікту і наміри РФ знову почати військові дії на території України. Білий дім вирішив не випробовувати долю — Байден запропонував Путіну зустрітися і обговорити болючі питання.

Місцем вибрали нейтральну територію — Швейцарію. Тут же, в Женеві, у 1985 році зустрічалися лідер СРСР Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган, які зробили перший крок до закінчення "холодної війни". Нинішні політики спробували зробити те ж саме. Але чи вийшло у них, і з чим залишилася Україна, розбирався Фокус.

Дружба з ножем за спиною

Переговори Байдена і Путіна почалися о другій годині дня. Кожного супроводжувала делегація: лідер США завітав з держсекретарем Ентоні Блінкеном, а президент РФ — з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Перед стартом офіційної частини політики обмінялися подарунками (Путін подарував Байдену розписаний під хохлому письмовий набір "Москва", а Байден Путіну — сонячні окуляри моделі "Авіатор", зроблені за спецзамовленням, і кришталеву статуетку американського бізона), але позитивно це на результат зустрічі не вплинуло. Із запланованих пʼяти годин спілкувалися лише три.

Спільною пресконференції у лідерів країн не було, кожен вийшов до журналістів окремо. Обійшлися і короткою спільною заявою, яка була опублікована на сайті Білого дому і Кремля. У трьох абзацах лише викладена позиція сторін про неприпустимість ядерної війни.

"Для досягнення цих цілей Росія і США найближчим часом запустять комплексний двосторонній діалог щодо стратегічної стабільності, який буде предметним і енергійним. За допомогою такого діалогу ми прагнемо закласти основу майбутнього контролю над озброєннями і заходів зі зниження ризиків", — йдеться у повідомленні.

Набагато комунікабельнішими президенти були з журналістами. Першим вийшов Путін. І йому відразу поставили запитання про Україну. Говорити він багато не захотів, повідомивши, що нових зобовʼязань по вирішенню конфлікту в Україні не брав, тему вступу в НАТО навіть немає сенсу обговорювати, а запропонований українською стороною план врегулювання конфлікту РФ не влаштовує. І припустив, що Вашингтон також підтримує виконання мінських угод.

Кілька разів Путін підкреслив, що РФ і США — це ядерні держави. Також він відкинув звинувачення у кібератаках російських хакерів щодо Штатів, зазначивши, що докази причетності росіян відсутні.

Російський лідер між рядків визнав, що йому не сподобалися образи Байдена, які прозвучали раніше. Цей момент явно обговорювався, і американській стороні довелося виправдовуватися.

Великим досягненням для країн стала домовленість про повернення послів до Вашингтона і Москви. Також президенту Росії довелося знову відповідати на питання про засудженого політика Олексія Навального, якого господар Кремля відмовляється називати на імʼя.

Байден у розмові з журналістами підкреслив, що якщо опозиціонер помре у вʼязниці, то Росію чекають "руйнівні наслідки".

Американський лідер також згадав про Україну. Він підкреслив, що Штати підтримують суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. "Ми продовжуємо докладати зусиль в дипломатії по Мінським угодам", — додав Байден.

Він вважає, що економіка РФ не в найкращому стані, тому воювати зі США немає сенсу. Але це не припинить спроб Путіна продемонструвати свою військову готовність і заяв, що американці хочуть напасти.

Загалом президенти назвали зустріч конструктивною. Лідери зізналися, що не встигли все обговорити, хоча самі ж скоротили зустріч на дві години. Але кожна зі сторін попередила, що буде, якщо хтось спробує безпосередньо почати війну. За підсумками можна говорити, що "холодна війна" між державами продовжиться.

Прориву з українського питання немає

Про Україну під час пресконференцій було сказано мало і нічого нового. Хоча ця тема була ключовою в розмові політиків, переконаний дипломат Сергій Солодкий.

"В принципі ніхто не очікував значних проривів за результатами цієї зустрічі. Сподіванням максимум було те, що Путін повинен був піти на поступки, проявити свою конструктивну позицію стосовно своєї агресії проти України, вжити заходів щодо відновлення суверенітету і територіальної цілісності країни. Очевидно, що такий план максимум був нереальним. Ніхто в нього не вірив", — коментує Фокусу експерт.

Тому реалізувався план мінімум — лідери повинні були поговорити більш-менш в спокійній обстановці, розповісти, як вони бачать розвиток міжнародних і двосторонніх проблем. Ясно, що ні Москва, ні Вашингтон не змінюватимуть своїх підходів у зовнішній політиці. Всі залишилися при своїх інтересах. Єдине досягнення, на яке звертають увагу, — ця зустріч якимсь способом сприяє деескалації напруги між Заходом і Росією, яка виникло штучним шляхом. Але це не означає, що ескалації більше не станеться.

"Україна була серед пріоритетів. Але їй не приділялося багато уваги, тому що вона була однією з багатьох тем, щодо яких відбулися непорозуміння між Вашингтоном і Москвою. Сторони просто повторили свої позиції. Путін публічно заявив, що він фактично не готовий на компроміс. Він сприймає мінські домовленості, як і раніше. У пріоритет він ставить політичний блок домовленостей, про безпеку він замовчує", — додав Солодкий.

Петро Олещук, політичний експерт, вважає, що ніяких узгоджених позицій по Україні у підсумку ніхто так і не отримав. Тому що питання України є, мабуть, одним з найскладніших. Тому логічно, що під час зустрічі президенти зосередилися на тих питаннях, де якісь певні домовленості можливі тут і зараз, а не на тих, де такі домовленості малоймовірні.

Спікери не думають, що США будуть примушувати Україну до виконання мінських домовленостей на умовах Росії. Але також сумнівно, що американці розглядають можливість включитися повністю в питання вирішення конфлікту на Донбасі.

У липні планується зустріч Байдена з президентом України Володимиром Зеленським. Можливо, при особистому спілкуванні лідери країн зможуть більше обговорити озвучене в Швейцарії. Київ готовий до того, що конструктив почути не вдасться. Тому Зеленський в інтервʼю іноземним ЗМІ постійно нагадує про можливість Третьої світової війни. І якщо світ відмовиться допомагати Україні, їй доведеться справлятися самій. Але не всі залишаться задоволені.