За що б'ються депутати. Які лобістські та корупційні закони просувають у Раді

У кінці червня нардепи зі "Слуги народу" Микола Тищенко й Олександр Куницький влаштували бійку у Верховній Раді. За версією Куницького, Тищенко напав на нього біля їдальні та вибив із рук телефон. Уривок конфлікту потрапив на відео нардепа. Після словесна перепалка продовжилася на вулиці. Причиною сварки стали розбіжності політиків щодо закону, що скасовує обовʼязкову переатестацію моряків, на чому солідно наживалися посередники. Документ довго не виносили на розгляд парламентаріїв. Одним із причетних до цього Куницький вважає Тищенка, який нібито близько знайомий зі схемою поборів з моряків. Останній все заперечує.

Закон про моряків — далеко не єдиний, де спливає тема корупції. Фокус попросив експертів вибрати інші гучні "хлібні" законопроекти.

Борються як можуть

У серпні 2019 року голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія анонсував систему онлайн-аналізу голосувань нардепів для запобігання корупції. Система запрацювала в лютому 2021-го. Вона стежить за відвідуваністю парламентаріїв і тим, як і за що вони голосують. Депутати, які часто йдуть проти волі фракції або утримуються від голосування, потрапляють до рейтингу деструктивності. Із його лідерами керівництво проводить профілактичні бесіди.

Чи допомагає ця система позбутися тіньового лобізму, питання відкрите. За словами Мартини Богуславець, виконавчого директора Інституту законодавчих ідей [ІЗІ], за останні два роки з більш ніж 2 тис. проаналізованих інститутом законопроектів 257 містили корупційні ризики, тобто практично кожен девʼятий документ.

У кінці червня інститут склав рейтинг депутатів, які подали найбільшу кількість корупційних законопроектів. За якісним показником у першій десятці опинилися Андрій Іванчук (група "Довіра"), Олег Волошин (ОПЗЖ), Микола Сольський ("Слуга народу"), Муса Магомедов (позафракційний), Сергій Магера (позафракційний), Олександр Завітневич ("Слуга народу"), Вадим Новинський (позафракційний), Дмитро Киселевський ("Слуга народу"), Борис Приходько (група "Довіра") і Олександр Ковальчук ("Слуга народу").

У числі гучних ініціатив із корупційними ризиками експерти називають законопроект "Про місцеве самоврядування медичних професій в Україні". Автори — серед них Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоровʼя нації ("Слуга народу") і його заступник Артем Дубнов ("Слуга народу") — пропонували створити організацію, яка видавала б лікарям свідоцтва на право займатися медичною діяльністю. Без цього документа лікарі не мали б законних підстав працювати за професією. Організація сама б визначала список необхідних для отримання свідоцтва документів, а тих, хто його отримав, вносила б до спеціального реєстру. За ці послуги з лікарів брали б плату. Державі втручатися в роботу організації заборонялося, при цьому чітких критеріїв її створення не було. У січні 2021-го законопроект не набрав необхідної кількості голосів, і його відхилили.

"Якби закон прийняли, медики виявилися б заручниками корупційних домовленостей", — вважає Богуславець.

Ще одна ініціатива з серйозними корупційними ризиками стосується внесення змін до Закону "Про статус народного депутата України". Автори (Давид Арахамія, Євгенія Кравчук, Ольга Совгиря й Андрій Клочко — всі зі "Слуги народу") пропонують забирати мандат у мажоритарників, які були обрані від партій, а потім не приєдналися до фракції своєї партії в ВР або вийшли з неї. А також у депутатів, яких виключили з фракції, у тому числі тих, які є в списках. Зараз, згідно з 81 статтею Конституції, аналогічна норма (крім випадків, коли нардепа виключають з фракції) працює тільки щодо парламентаріїв, які пройшли за партійними списками.

Законопроект на голосування ще не ставили. Якщо його приймуть, то мажоритарники, висунуті в парламент партією, яка пройшла туди також за списками, стануть абсолютно слухняними волі її керівництва. Голосуєш не так, як вимагає керівництво — мандат на стіл. Те ж буде відбуватися зі списочниками, якщо їх виключать із фракції.

Підстелити соломи

За словами Олексія Кошеля, голови Комітету виборців України, через величезну кількість законопроектів, які депутати реєструють у Верховній Раді, тіньовий лобізм процвітає на всіх рівнях: під час розробки законопроекту, його реєстрації, розгляду в комітетах.

Корупціогенні чинники можуть закладатися нардепами як свідомо, так і несвідомо через нерозуміння, до чого може привести на практиці та чи інша норма

Один із прикладів — історія про зниження акцизного податку на табаковмісні вироби електричного нагріву [ТВЕН], після якої Давида Арахамію запідозрили в лобіюванні інтересів тютюнової індустрії. Так, 25 лютого нинішнього року глава фракції СН запропонував на 30% знизити акцизний податок для ТВЕН і вніс відповідну поправку в законопроект, прийнятий за кілька днів до того Верховною Радою в першому читанні. До того ж під час підготовки документа до другого читання вносити зміни можна лише до того тексту, за який вже проголосували депутати. Незважаючи на це, профільний комітет ВР ініціативу Арахамії підтримав. В Інституті законодавчих ідей відзначають, що пропозиція нардепа дає необґрунтовані привілеї для окремої категорії тютюнових виробів. Якщо поправку візьмуть, то держбюджет недоотримає до 3 млрд грн.

У 2020-2021 роках через грубі порушення в їхніх фінансових звітах Національне агентство з попередження корупції (НАЗК) призупинило державне фінансування трьох парламентських партій — "Слуги народу", "Батьківщини" і "Голосу". У відповідь у березні 2021-го народні депутати зареєстрували законопроект про внесення змін до Закону "Про політичні партії в Україні".

14 авторів, серед яких голови партій — Олександр Корнієнко (СН), Кіра Рудик ("Голос"), голови фракцій — Ірина Геращенко (ЄС), Юрій Бойко (ОПЗЖ), Ярослав Железняк ("Голос"), Артур Герасимов ("Батьківщина "), запропонували позбавити НАЗК повноважень давати правову оцінку фіктивним фінансовим операціям і наданим за заниженими або завищеними цінами послуг у звітах партій.

Якби закон прийняли, то функції НАЗК звелися б до бухгалтерських. Так, агентство, як і раніше, мало б право виявляти порушення у звітах, але вони більше б не були підставою для припинення державного фінансування партій-порушників. 17 червня законопроект заслухали в залі ВР, але в підсумку зняли з розгляду.

Одна поправка

Часто нардепи підписують величезну кількість законопроектів у своїх сферах, особливо глави комітетів ВР, не заглиблюючись у суть документів. Вони також переписують європейські норми, які при низькій прозорості роботи органів держвлади в Україні неможливо сліпо переносити на наше законодавство.

"Корупціогенні чинники можуть закладатися нардепами як свідомо, так і несвідомо через нерозуміння, до чого може привести на практиці та чи інша норма", — пояснює Фокусу Богуславець.

У червні нинішнього року нардепи змінили Закон "Про державні закупівлі", завдяки чому Київську кільцеву автодорогу будуватимуть за новим для України міжнародним форматом контрактів. Одна з правок, подана "Слугою народу", вивела будівництво кільцевої з-під системи ProZorro. І хоча ініціативу відхилив Комітет із питань економічного розвитку, її все одно поставили на голосування. Кнопку "За" натиснули 268 народних депутатів, і тепер, за словами екс-уповноваженої АМКУ Агії Загребельської, у ручному режимі можна буде розподілити майже 100 млрд грн.

"Є ще історія з законопроектом №3618, що стосуються діяльності ріелторів, — наводить приклад Мартина Богуславець. — Автори сподіваються, що його приймуть". 25 народних депутатів з різних фракцій пропонують зробити так, щоб українці не могли розпоряджатися нерухомістю без послуг ріелтора. Щоб купити, продати або здати її в оренду, обʼєкт потрібно буде внести в єдину базу даних, у якій формується інформаційний паспорт нерухомості. Займатися цим зможе тільки ріелтор. Законопроект не забороняє встановлювати плату за такі послуги. Документ чекає розгляду.

А восени 2020-го нардепи прийняли Закон "Про безпечність та якість донорської крові та компонентів крові", який передбачає створення контролюючого органу, який буде стежити за безпекою та якістю донорської крові (33 учасники з різних фракцій). Але через розмиті формулювання в документі занадто багато лазівок для зловживань. Зокрема, там написано, що "уповноважений орган може проводити позапланові заходи державного нагляду за наявності підстав у разі виникнення будь-якого серйозного несприятливого випадку або серйозної несприятливої реакції або підозри щодо їх виникнення".

Що таке "серйозний випадок", хто та за якими критеріями буде визначати "підозри щодо виникнення таких випадків", неясно. Такі неточності надають можливість чиновникам на власний розсуд вирішувати, коли, кого і на яких підставах перевіряти. Експерти впевнені, що це призведе до корупції.

Підписати, не читаючи

За словами експертів, якщо порівняти VIII і IX скликання Верховної Ради, відсоток корупційних ризиків у поданих депутатами законопроектах приблизно однаковий. На 50% причина цього — неякісна робота депутатів, які не дивляться, під якими ініціативами підписуються, ще на 50% — тіньовий лобізм.

Вирішити цю проблему частково можна було б за допомогою закону про лобізм. Комплексно — прозорим фінансуванням політичних процесів.

"В українських реаліях більше половини грошей на виборах — чорна готівка. У політичному житті — те ж саме. Якщо відкрити фінансовий звіт партії "Слуга народу", найбільшої в парламенті, ми побачимо, що в офісі у них працює шість чоловік, при цьому вони орендують приміщення площею 1,8 тис. кв. м. Важко повірити, що один працівник сидить на 300 кв. м. Значить, є від 10 до 100 працівників, які отримують зарплату в конвертах. І питання фінансової прозорості партій — це теж питання незаконного лобізму", — говорить Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.

За словами експертів Інституту законодавчих ідей, є депутати, які за два роки роботи у Верховній Раді не подали жодного корупційного законопроекту, при цьому по частині кількості законодавчих ініціатив були активними. Серед таких, наприклад, глава ВР Дмитро Разумков і його заступник Руслан Стефанчук. Обидва нардепи подали більше 10 законопроектів, серед яких немає жодного з корупційними ризиками. Експерти констатують: якщо вони зуміли — значить, інші теж можуть.