Закони найнижчої якості. Чим Раді заважає робота Головного науково-експертного управління

Керівництво Верховної Ради в особі голови парламенту Руслана Стефанчука та його першого заступника Олександра Корнієнка збирається реформувати ВР. Деталі реформи ще обговорюються, але в "Слузі народу" вже заговорили про трансформацію Головного науково-експертного управління (ГНЕУ), що дає оцінку якості кожного законопроекту. Його зауваження нерідко дратують депутатів.

Незручне керування

На запитання, яка доля чекає на Головне науково-експертне управління та чи виведуть його за межі апарату ВР, Олександр Корнієнко відповідає, що це ще обговорюють.

"Хоч би як ми ставилися до ГНЕУ — а рядові депутати на нього постійно оглядаються, — воно все-таки виконує історично важливу функцію та накопичило базу інформації. Тому точно з плеча ніхто рубати не буде", — заявляє він.

Опитані Фокусом експерти звертають увагу, що інформація про ліквідацію ГНЕУ з'явилася в телеграм-каналах паралельно з натяками керівництва парламенту про реформування управління, і це називають спробою протестувати реакцію депутатів на таке рішення.

Незважаючи на те, що висновки експертного управління мають рекомендаційний характер, багатьом депутатам критичний розбір їхньої законотворчості не до душі. У "Слузі народу" вважають, що така кількість зауважень заважає проводити реформи. Адже найчастіше висновки ГНЕУ стають розгромними для авторів законопроектів, демонструючи як законотворцям, так і загалу ризики чергової ініціативи.

"Це дуже важливий орган, який оцінює концептуальний рівень законопроектів, соціально-економічні та політичні наслідки їх прийняття, а також на відповідність Конституції. ГНЕУ нерідко давало критичні зауваження і моїм законопроектам, але я прислухався, бо там сидять професіонали. Я розумію, що в турборежимі є бажання приймати закони без жодної дискусії та критики, щоб голосували за те, що хтось написав на коліні”, — розповідає Фокусу Іван Крулько, нардеп від "Батьківщини".

Костянтин Матвієнко, політичний експерт, зазначає, що спроба ліквідувати ГНЕУ або вивести його за межі апарату ВР може обернутися низькою якістю законопроектів, на які й так указують аналітики.

"Коли я працював в апараті ВР, усі уникали конфліктів із ГНЕУ, бо це впливало на якість законопроектів. Побоююся, що якщо вони підуть на це, його почнуть фінансувати за залишковим принципом; по-друге, чи будуть працівники управління мати статус держслужбовця, тому що це впливає на зарплату, пенсію та престиж цієї професії, відповідно, і на якість фахівців, які там працюватимуть. А в результаті — на якість законів, за якими нам усім жити", — каже Матвієнко.

Боротьба за функції

Після появи повідомлень у ЗМІ, що ГНЕУ найближчим часом ліквідують і замінять іншим органом, в апараті ВР цю інформацію спростували.

"Наголошуємо, що жодним чином парламент не має намірів ліквідувати ГНЕУ. Про це ні на одному засіданні не йшлося. Його думка завжди важлива при прийнятті ключових рішень Верховної Ради в законодавчому полі", — сказано в заяві.

Важливо

Чортова дюжина. Чому у Кабміні не припиняються відставки

Однак у розмові з Фокусом народні депутати від "Слуги народу" підтверджують, що на ГНЕУ неминуче чекають зміни. Розглядають можливість створити на базі Інституту законодавства Ради дослідницьку службу, яка забере функціонал ГНЕУ.

"Нарікань на роботу ГНЕУ було багато, тому що їхня робота гальмувала прийняття низки рішень, якісь рішення заперечувалися. Нове керівництво парламенту має ідею трансформувати цей орган, зберігши цінних фахівців. Як варіант — створити експертний орган, який надає аналітику ширшого спектру, ніж тільки юридичну оцінку, як робить ГНЕУ, у тому числі йшлося про те, чи може такий орган виконувати й функції Бюджетного офісу, але, як показує практика розвинених країн Європи та світу, Бюджетний офіс має бути окремою, незалежною структурою при парламенті, тоді він працює максимально ефективно", — розповідає Фокусу Юрій Арістов, народний депутат від СН, голова Бюджетного комітету ВР.

У пресслужбі ВР зазначають, що дослідницьку службу буде створено або на базі Інституту законодавства ВР, або як самостійний підрозділ у структурі апарату Верховної Ради, але про ліквідацію ГНЕУ не йдеться. Оф рекордс в апараті ВР розповіли Фокусу, що будь-які спроби прибрати ГНЕУ припинятимуть, як і спроби позбавити його функцій і статусу.

Конструктивна критика

Ярослав Железняк, голова фракції "Голос", наголошує, що не кожен депутат може прочитати та вникнути в усі законопроекти, які реєструють у Верховній Раді. Розібратися допомагають у цьому висновки ГНЕУ, що вказують на недоліки та нестиковки з чинними законами, а також на невідповідність їх Конституції.

Наприклад, один із найгучніших висновків ГНЕУ цього року був за президентським законопроектом про олігархів. Наприкінці було зазначено, що законопроект порушує конституційні права громадян, розширює повноваження президента та РНБО за окреслені Основним Законом межі та містить інші недоліки й ризики.

"Головне управління вважає основну ідею законопроекту і, відповідно, всі його положення в цілому є сумнівними з точки зору їх відповідності статтям 8, 19, 106 та 107 Конституції України", — зазначено у висновку, де також сказано, що боротися з олігархами потрібно за допомогою демонополізації та створення економічної конкуренції.

Опозиція парламенту каже, що підтримає реформування, спрямоване на покращення управління, але виступить на захист, намагаючись його ліквідувати.

"За це скликання наша фракція зробила дев'ять подань до КС щодо неконституційності різних законів. Конституційний Суд, який зараз перебуває під серйозною атакою, це єдиний орган, який може визначити, що закон не відповідає Конституції, може перебити рішення ВР і підпис закону президентом. Із чим у підсумку ми залишимося, якщо приберуть ГНЕУ? Там працюють люди, які пережили багатьох президентів, глав парламенту, вони бачили все. Але навіть у найважчі часи ніхто не намагався їх прибрати", — пояснює Крулько.

Експерти звертають увагу, що якщо народні депутати відмовляються вносити потрібні виправлення, то це може зробити саме Конституційний Суд. У цьому випадку висновки ГНЕУ є додатковим фактором для винесення того чи іншого рішення.

Незважаючи на те, що зараз багато законопроектів приймають у турборежимі і нардепи не беруть до уваги експертизу ГНЕУ, у майбутньому це може призвести до скасування таких законів. Як, наприклад, сталося із законом про референдум від четвертого президента Віктора Януковича. Документ ухвалено Верховною Радою 6 листопада 2012 року, проте висновки Головного науково-експертного управління стали основою для того, щоб у 2018 році цей закон скасував Конституційний Суд.