Літаки-невидимки, ракети та снаряди часів СРСР. Яку зброю Китай може поставити Росії

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 21 березня прямо заявив про ознаки запиту Москви у Пекіна військової допомоги для використання під час бойових дій в Україні. Справа в тому, що Пекін ще 2017 року оголосив про початок підвищення ефективності армії. Повне її переоснащення має завершитись до 2035 року.

Передача Росії накопичених до 2023 року запасів бронетехніки, артилерії та ракетних систем для Китаю – не простий захід. Захід це відразу помітить і запустить санкційний механізм. Військовий експерт Ігор Козій у спілкуванні з Фокусом акцентує увагу на численних погрозах Вашингтона щодо наслідків таких кроків.

"Під час зустрічі Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна в Росії не було навіть натяків на постачання озброєнь. Гіпотетично будь-яка зброя з Китаю може прийти до Росії. Сьогодні Москві через економічну блокаду не вистачає великої кількості зброї. Насамперед для окупаційної армії потрібні чіпи і безпілотні системи", — наголошує він.

Балістичні ракети "Дунфен" летять на 14 тисяч кілометрів

Американський аналітичний центр RAND надає найважливішого значення розробкам балістичних і крилатих ракет для НВАК. Деякі екземпляри потенційно загрожують передовим авіабазам США. Міжконтинентальна балістична ракета Дунфен-41 вражає цілі на відстані 14 тисяч кілометрів.

"Зі жменьки балістичних ракет із звичайним озброєнням у 1996 році у Китаю тепер налічується приблизно 1400 балістичних і сотні крилатих ракет", — підрахували експерти організації.

RAND змоделювала можливості атак ракетами авіабази Повітряних сил Кадену на японському острові Окінава. Вивести її з ладу можуть кілька китайських ракет.

Боєприпаси та гаубиці часів СРСР

Газета Thе Washington Post з посиланням на кількох американських топ-чиновників у лютому повідомляла, що влада Китаю думає над відправкою до Росії летального озброєння у вигляді артилерійських снарядів. Армія РФ швидко виснажує їх запаси, роблячи до 20 тисяч пострілів за день.

Розглядаються боєприпаси з радянськими калібрами — 122 та 152-мм для артилерії, 82 та 120-мм для мінометів та 125-мм танкових боєприпасів. Є китайські аналоги снарядів 122-мм та 300-мм для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), каже Фокусу експерт із озброєнь Defence Express Олег Катков.

"Маркувати ці снаряди в Китаї можуть за бажанням замовника. НВАК має величезну кількість радянських боєприпасів", — пояснює аналітик.

Китайські збройні сили мають прямі копії радянських гаубиць. Наприклад, 122-мм гаубиця PL-86 — точна копія радянської Д-30 калібру 122-мм і вже є її модернізована версія PL-96.

"Копії зроблено на такому рівні, що з деталей радянських та китайських гаубиць можна зібрати одну і вона працюватиме. А якщо з китайської копії зняти розпізнавальні знаки, відрізнити її від оригіналу буде дуже складно", — каже Катков.

За словами фахівця, китайські бойові машини піхоти (БМП) візуально відрізняються і доставити їх до обходу західних санкцій практично нереально. Зроблена у Китаї БМПWZ-501 — прототип радянської БМП-1 потрапила на озброєння елітної 38-ї армійської групи НВАК у 1990-х роках, що дислокувалась під Пекіном.

Важко сплутати й машину ZBD-86 із радянською БМП-2. У цьому варіанті китайські виробники не стали повністю копіювати аналог, а додали своє.

"Чим складніше озброєння, тим більше явних відмінностей. Тим складніше приховати їх для передачі Москві. Найбільш вірогідний сценарій зараз — це передача копій радянської військової техніки та боєприпасів. Варто додати, що передача великої кількості подібних снарядів становить загрозу для України. Китай може надати окремі цехи для їхнього виробництва під потреби військових Росії", — вважає експерт Defence Express.

Краще та дешевше С-300 — передові системи ППО в Китаї

Британський Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) ввже писав про інтегровані системи протиповітряної оборони Китаю (IADS). Багаторівневі системи захисту включають ряд наземних та повітряних датчиків, а також ракети класу "земля-повітря".

Одна з таких систем – HQ-9, аналог російського зенітно-ракетного комплексу С-300. Але китайська IADS менш інтегрована, ніж російська, проте більш розподілена та мобільна. Він складається з наземних ЗРК великої дальності HQ-9 та SA-21 та кількох ЗРК середньої дальності.

Аналітики RUSI вважають, що рішенням проти таких ППО є авіація п'ятого покоління ПС США малопомітні багатофункціональні винищувачі F-35.

"Китай пройшов 30-річний шлях копіювання технологій — піратському, нелегальному. Але якщо брати російський С-300 і китайський аналог, компоненти останнього будуть кращими", — додає Катков.

Експорт HQ-9 турбує конкурентів офіційного Пекіна, оскільки цей комплекс коштує дешевше за російські системи ППО С-300, сказано в статті The National Interest.

Пакистан одним із перших купив китайську систему HQ-9, про що стало відомо у жовтні 2021 року.

Китай виробляє понад 3 млн ударних дронів на рік

Окрім ракет, щороку в Китаї виробляють понад 3 млн безпілотників, це один зі світових лідерів із розробки бойових БПЛА. Кореспонденти німецького видання Der Spiegel у лютому цього року дізналися про наміри російських військових та китайського виробника дронів Xi'an Bingo Intelligent Aviation Technology поговорити про масове виробництво дронів для РФ.

Цей апарат може нести боєголовку вагою до 50 кг і по конструкції схожий на іранський БПЛА-камікадзе Shahed-136. За оцінками військових експертів з Німеччини, китайці погодилися виготовити та випробувати 100 прототипів безпілотника ZT-180 та надати їх міністерству оборони РФ до квітня 2023 року.

За даними Der Spiegel, Xi'an Bingo не проти відправляти Москві компоненти для налагодження масового виробництва дронів – приблизно 100 штук. Експерт Ігор Козій каже, що називалося і зразкове місце розміщення двох підприємств — одне біля Москви й друге — в районі Уралу.

"Чи збудуться ці плани, поки незрозуміло. Можливо, повториться історія з Іраном — поставлять "гучномовні мопеди" для відволікання українських сил ППО та запуску неправдивих цілей. Головне завдання РФ — налагодити своє виробництво ВПК через треті країни, обійти санкції", — зауважує він. .

Літак-невидимка Chengdu J-20: Китай випереджає США у повітрі

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень описав, як Китай випереджає США у виробництві винищувачів-невидимок. На думку генерального директора інституту Джона Чіпмана, китайський літак п'ятого покоління Chengdu J-20A вже випереджає виробництво F-22 Raptor для ПС США.

"Темпи виробництва оборонної промисловості Китаю кратні. У 2023 році кількість винищувачів J-20A може бути більшою, ніж літаків п'ятого покоління ПС США, F-22", — сказав Чіпман.

Британські експерти зазначають, що Китай більше вироблятиме таких літаків через збільшення оборонного бюджету Китаю у 2022 році на 7%, приблизно на 16 мільярдів доларів.

"Модернізація НВАК продовжиться, включаючи додавання авіаносців, складних фрегатів, есмінців та нової балістичної ракети великої дальності Julang (JL)-3 для підводних човнів Type 096. Снаряд може мати дальність дії понад 10 тисяч км", — доповнюють фахівці.

Військовий експерт Михайло Жирохов каже Фокусу, що Китай не піде на прямі постачання ракет, літаків та підводних човнів — Захід миттєво запровадить торговельні санкції.

"Ракети не можна постачати через інші країни, їх застосування в Україні одразу обчислять по залишках. Все це піде одразу до Вашингтона та Брюсселя. Комплектуючі, боєприпаси, навіть стрілецька зброя — так, а танки, БТР чи інше важке озброєння — ні. Американці тільки на це й чекають [щоб обкласти Пекін санкціями]", — робить висновок Жирохов.

Опитані експерти впевнені, що КНР та Північна Корея на цьому етапі війни відправлять росіянам максимум боєприпаси радянського калібру та безпілотники. Проте, найбільше армія РФ потребує комплектуючих і механізми налагодження власного виробництва. З третіх країн — Китаю, КНДР та Ірану можна привезти й вибухові речовини.

"Китай постачає Росії критичні компоненти, можливо military-класу. Росії потрібно було вирішити питання з тепловізійними матрицями для прицілів. Китай допоміг і пішли танки з прицілами 1ПН96 (нічний приціл навідника). При постачанні важкого озброєння Китай може використовувати — КНДР", — зазначає Олег Катков.

У Defence Express оцінюють рівень резервів та бойового оснащення китайського ВПК до рівня самостійного ведення третьої світової війни.

"Пекін запустив маховик переозброєння — вкладено величезні гроші у військову інфраструктуру. Перехід на цифрові платформи на бронетехніці — там новий рівень, який не досяжний для Росії. Якщо ми говоримо про гіпотетичні варіанти, Москва може отримати все — літаки, авіаносці, кораблі. У Китаю настільки потужна оборонна промисловість, що є окремі ліміти техніки на експорт", — коментує Катков.

Постачання іноземного озброєння, за його словами, стане тимчасовим заходом для Росії, поки її власний ВПК перейде на військові рейки.