Російський суд над "Азовом": кого судять у Ростові та що загрожує українцям

За склом у бордовому реглані с капюшоном — молодий чоловік. Це – мешканець Маріуполя Ярослав Ждамаров. Він — кінолог, з 2016 до 2019 року служив за контрактом у полку "Азов". Після закінчення служби разом з дружиною проживав у Маріуполі, на Лівому березі неподалік "Азовсталі".

Після початку повномасштабного вторгнення залишився у місті. Як каже дружина Вікторія, мабуть, недооцінили небезпеку. Потім виїзд з Маріуполя ускладнився, на дорогах з’явилися блокпости. У середині квітня через постійні обстріли та авіанальоти подружжя вирішило все-таки евакуюватися. Але на той момент потрапили під фільтрацію — тотальні перевірки, які влаштували окупанти на Донеччині.

Ярослава затримали у фільтраційному пункті в селі Безіменне, неподалік Маріуполя. Там його з дружиною, а також мамою напередодні залишили для уточнення даних. У Ждамарова забрали паспорт, відвели на допит. Це було вже 24 квітня 2022 року. Мама Ярослава намагалася дізнатися, куди відвезли сина. Однак російські військові заявили, що про це їй ніхто не скаже, мовляв, "вашого сина треба було одразу розстріляти, а не розглядати його справу".

Після цього рідні Ярослава його не бачили. Чули лише голос. В середині травня колишній азовець зателефонував у соцмережах з невідомого номера. Сказав, що перебуває в Донецькому СІЗО, травмований, чекає на "суд", його, ймовірно, засудять на строк від 5 до 10 років.

Пізніше дружина Ярослава дізналась, що "суд" мав розпочатися наприкінці липня 2022 року. Ярослава вважають членом "терористичної організації".

Загроза тероризму: Росія лякає світ

Розмови про те, що полк "Азов" у Росії мають визнати "терористичною організацією" велись з кінця травня 2022 року, тоді ж очікувалося, що в РФ може розпочатися масштабний процес над захисниками України. Але у травні Верховний суд Росії відклав розгляд цього питання. І лише 2 серпня задовольнив позов генеральної прокуратури РФ та заборону діяльності "Азову" в Росії.

Процес відбувся частково у закритому режимі. Судом було оголошено резолютивну частину рішення. Згідно з "документом", "рішення щодо заборони діяльності організації підлягає негайному виконанню". Крім того, у відкритій частині у якості свідків виступали так звані правозахисники. Один з них, Георгій Волков, стверджував, що в полку практикується людожерство.

Визнання Росією організації, яка діє на території України, терористичною відбувається не вперше. Раніше Верховний суд РФ визнав такою релігійну "Хізб ут-Тахрір", заборонивши її. Росія стала тоді єдиною країною у світі, в якій "Хізб ут-Тахрір" почали вважати терористичною, у Німеччині публічна діяльність "Хізб ут-Тахрір" заборонена за невизнання Ізраїлю, проте її члени переслідувань не зазнають. Причина: поширення "войовничої ісламістської пропаганди, що поєднується з нетерпимістю до інших релігій; активне вербування прихильників, цілеспрямована робота з внесення розколу в суспільство".

Щоправда, це сталося ще 2003 року, але вже у 2014-му, коли було окуповано Крим, заборона стала у нагоді. На півострові почалися масові затримання громадян України, переважно кримських татар, які належать до "Хізб ут-Тахрір". Згодом судові процеси також проходили у Ростові, обвинувачувані отримували великі терміни ув'язнення за тероризм — до 30 років.

Експерти зауважують, що Росія зараз, як і тоді, розраховує, що у світі слово "тероризм" викликає жах, тож до процесів над підозрюваними у ньому можуть поставитися "з розумінням".

Після визнання "Азову" терористичною організацією Слідчий комітет РФ також розпочав слідчі дії щодо низки кримінальних справ щодо нацгвардійців з полку. Очікувалося, що у суді розглядатимуть справи командирів підрозділу. Але зрештою цього не сталося, адже вони потрапили в обмін військовополоненими.

Подробиці процесу: на лаві підсудних є цивільні

14 червня 2023 року в залі Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону почався великий процес.

На лаві підсудних опинилися не командири, а рядові та колишні військовослужбовці. Серед них дев'ять жінок, вісім з яких служать за контрактом в "Азові", більшість були кухарями. Деяких з них затримали на базі полку в Урзуфі Донецької області, деяких під час фільтрації — напередодні за рішенням командира жінкам з дітьми було дозволено залишити оточене місто.

Також за склом, окрім згаданого вже Ярослава Ждамарова, можна було побачити дванадцять чоловіків. Деякі з них, як і Ярослав, вважаються цивільними, хоча й служили у минулому в "Азові". Серед них, наприклад, солдат Артем Гребешков або танкіст Олександр Ірха. Вони також не пройшли "перевірки". Деякі з затриманих на момент зникнення були чинними військовослужбовцями, обставини затримання яких досі не з’ясовані. Присутні в Ростові іноземні журналісти на засіданні стверджують, що, приміром, Олега Жаркова захопили в березні 2022 року при виході з Маріуполя, Артура Грецького — на території заводу "Азовсталь" у квітні 2022 року, а Олексія Смикова — у той момент, коли він залишав зону бойових дій після отримання поранень.

Їм та іншим інкримінується вчинення злочинів, передбачених ст. 278 (насильницьке захоплення влади) та ст. 205.5 (участь у терористичній організації) Кримінального кодексу РФ.

14 червня під час судового розгляду були встановлені особи так званих обвинувачених, а також розглянуто клопотання прокурора про продовження підсудним запобіжних заходiв у вигляді арешту — всіх залишили за гратами до 29 вересня 2023 року.

Як кажуть свідки, які були на засіданні, деякі заявили, що служба в "Азові" для них була звичайною роботою.

Також з'ясувалося, що ще двох обвинувачених — Давида Касаткіна і Дмитра Лабинського вже передали Україні в межах обмінів полонених. Чи судитимуть їх заочно — невідомо.

В умовах війни: Росія сама вчиняє воєнний злочин

Юристи нагадують, усіх військовополонених захищає Третя Женевська конвенція, яка визначає їх особливий статус. І його мають усі бійці полку "Азов", які потрапили у полон. Вона не дозволяє судити за участь у збройному конфлікті, а фактично — за чинення опору.

Винятки — підозра у вчиненні воєнних злочинів або злочини, які не належать до збройного конфлікту. Але тоді йдеться про індивідуальну відповідальність за конкретний випадок. Тобто, весь полк звинувачувати неможливо. Адвокат Андрій Яковлєв, нагадує, що воєнними злочинами вважаються, обстріли без поділу військових цілей і цивільних об'єктів або без належної необхідності для ослаблення суперника.

Варто зауважити, що деяких "азовців" Слідчий комітет РФ, справді, обвинувачує у конкретних злочинних діях, зазвичай, вбивствах чи замахах на них, а також у "застосуванні заборонених засобів та методів війни". Справи таких обвинувачених індивідуально розглядають або на території окупованої Донецької області, або в також Ростові.

Водночас цікаво, що кільком тисячам "азовцям", які були взяті у полон у Маріуполі, Слідчий комітет РФ не висунув ніяких обвинувачень, їх передають українській стороні в межах обмінів полоненими.

Нині експерти говорять, що бажання Росії засудити "Азов" — це не прагнення справедливості, а підтвердження міфу, який придумали у Росії, знайти нацизм в Україні. Тепер його потрібно показово покарати. Росіяни не змогли і не зможуть перемогти в Україні, але перемогу можуть вигадати та здобути її у віртуальному світі.

Наразі, за підрахунками Асоціації родин захисників "Азовсталі" у полоні РФ перебувають близько 700 бійців полку "Азов". Їх утримують як на окупованих територіях Донеччини, так і в РФ, переважно у СІЗО Ростова-на-Дону й Таганрога Ростовської області.