Наступ на Покровськ: як зупинити армію РФ
Новогродівка, Мирноград, Селидове на Донеччині — вже не тил, а майже лінія фронту. На Донбасі російські війська кілька останніх тижнів досить швидко наступають — вузловий Покровськ стає переднім краєм, існує загроза захоплення міста. Фокус вивчав, що відбувається у Покровську, та як можна зупинити наступ.
На покровському напрямку оголошена евакуація
"Наступ на Покровськ йде широким фронтом, ворог захопив Сергіївку та просунувся біля Переїзного, Водяного, Новоселівки Першої, Тимофіївки, Лисичного, Гродівки, Желанного, Новожеланного, Іванівки. Це повинно бути холодним душем, для тих, в кого ейфорія зашкалює щодо подій в Курській області. Мені уже страшно, що Покровськ є останнім пунктом де ми ще можемо розвантажити допомогу воїнам", — говорить волонтерка Надія. Вона чи не що два тижні возить допомогу військовим і зазначає, що стає все складніше.
У середу, 7 серпня, за інформацією аналітиків DeepState, російська армія захопила село Сергіївка, що в 20 кілометрах від Покровська. Також просунулися біля населених пунктів Переїзне, Водяне, Новоселівка Перша, Тимофіївка, Лисичне, Гродівка, Новожеланне, в Желанному та Іванівці.
У Генштабі ЗСУ у нічному зведенні повідомили, що на Покровському напрямку було найбільше бойових зіткнень. Росіяни 21 раз намагалися прорвати оборону України неподалік восьми різних населених пунктів. Найбільше атакували у районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Гродівки та Яснобродівки.
Місцеве населення залишає свої домівки.
"Сподівалася, наші хлопці втримують, і вони (російські армійці, — ред.) не пройдуть сюди. Але зараз очевидно, що стріляють вже часто та багато – близько до лінії фронту. Тож треба виїжджати, аби зберегти життя дітей. Хоча їхати нікуди та ні з чим", — говорить Олена з Новогродівки та сподівається, що її населений пункт не буде окупований, а вона повернеться у свій дім.
Гродівська, Мирноградівська, Новогродівська, Селидівська громади зазнають щоденних обстрілів. Руйнуються будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Українські військові просять вивезти цивільне населення з десятка сіл та містечок, на підступах до яких йдуть бої, де розгортаються обороні рубежі. Тож на днях на засіданні Координаційного штаба з питань проведення обов’язкової евакуації населення вирішили евакуювати дітей та їхні родини. Вивозять поліцейські та військові до Покровська, а звідти курсує безкоштовний евакуаційний потяг до Дніпра. Ним користується все більше цивільних.
Швидкий наступ ЗС РФ на Покровськ
"Ситуація важка. Росіяни, ніби, зірвались з ланцюга, не рахуються з втратами, йдуть до Покровська. Траса Покровськ-Костянтинівка фактично вже під вогневим контролем ворога, вони прагнуть перерізати дорогу, — говорить Фокусу військовий експерт Михайло Жирохов. — Населені пункти беруть, незважаючи на втрати. Новогродівка нещодавно була в тилу, а туди вже прилітють FPV дрони. А це означає, що лінія фронту у 7-10 кілометрах. Росіяни прорвали всі оборонні споруди, які там були — зачепитися українській армії вже ні за що. Намагалися зачепитися за водойми – там достатньо відстійників, ставків, але не вдалося. Росіяни рухаються швидше, ніж вдається закріпитися".
Експерт зазначає, на покровському напрямку взагалі безліч російських FPV дронів, а також розвідувальних — Орлани висять 24/7. "Росіяни відпрацювали зв’язку: Орлан — балістичні ракети — КАБи. Тобто з Орлана інформація не йде у штаб, а напряму — на засіб ураження. Після використовують те, що є", — додає він.
Частково така важка ситуація на цій ділянці фронту обумовлена втратою Очеретиного наприкінці квітня 2024 року. Попри те, що це невелике село, де до війни жили приблизно три тисячі мешканців, його окупація створила суттєві проблеми для Збройних сил України — стався обвал оборонної лінії, а ворогу вдалося просунутися даолі — через село проходить дорога Т0511, що веде прямо на Покровськ. В Очеретяному росіяни організували основний свій логістичний хаб. За допомогою залізниці накопичують там сили, забезпечують логістику та наступають.
Ще одна причина стрімкого наступу — відсутність підготовлених фортифікаційних споруд. Приміром, біля Торецька українські позиції залишалися незмінними з 2015 року, але не були облаштовані. За дев’ять років бригади, які змінювали один одну, не окопались. І те, що такі позиції прорвали зараз, а не два роки тому — випадковість. Тобто нічого не було зроблено, аби запобігти прориву росіян. Навіть після захоплення Авдіївки не заміновані критичні напрямки.
Також експерти говорять, що інколи диває позиція Генерального штабу України. Як приклад військові згадують ситуацію на ділянці поблизу села Прогрес Покровського району. Там стояла 31-ша окрема механізована бригада, яка фактично і втратила населений пункт. Вона відійшла, пішла на прорив, як кажуть аналітики DeepState без наказу — цю інформацію Генштаб та бригада офіційно не коментували, залишивши позиції. А на її місце мала зайти 151 ОМБр.
"Зараз намагаються організувати заміну бригад на позиціях таким чином, що не одна бригада передає іншій, а спочатку вводять спеціальний підрозділ, який заходить на місце бригади, яка пішла, перебуває там кілька днів, а потім передає її новій. Таким чином намагаються змінити ситуацію так, аби не було як з Прогресом та Очеретиним, коли одна отримала наказ відійти, а інша не встигла або не мала наказу зайти", — пояснює Михайло Жирохов.
Тобто йдеться про те, що росіяни дуже вдало використовують українські помилки. Не завжди просування на карті — це результат роботи російського командування. Інколи використання недоліків ЗСУ, які виникають, зокрема, й через відсутність бойового досвіду у деяких командирів бригад.
Покровськ — ворота на Дніпропетровщину
Військові розуміють, зараз необхідно наносити контрудар, і такий, що для росіян буде дуже потужним, аби не втратити не тільки Покровськ, а й всю Донецьку область.
Екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий говорить, що вже не секрет — кілька тижнів тому Сили оборони направили на цей напрямок резерви. Але навіть вони не можуть стримати просування ворога. "Співвідношення військ один до трьох на користь ворога", — уточнює він.
Зараз Генштаб намагається накопичити у безпосередній зоні ведення операції кілька нових бригад, аби найближчим часом нанести удар. Він буде локальним, у несподіваному місці. Проте важливо розуміти, що деякі з бригад, які планують застосувати, ще не мали достатнього бойового досвіду.
Тож експерти з обережністю говорять, що треба чекати важких боїв. Дистанція до Покровська ще дає можливість зупинити ворога.
Тим часом росіяни продовжують кидать на цю ділянку фронту резерви, ще нещодавно знімали підрозділи навіть з Харківщини. Намагаються виснажувати українські сили, надсилаючи штурмові групи одна за одною. Бойові дії на території РФ в Курській області частково змінили ситуацію — натиск послабився, проте це не можна вважати передишкою. Адже захопити Покровськ — мета РФ.
Й ідея цілком зрозуміла. Покровськ, західне місто Донеччини, стратегічно важливе, майже на межі з Дніпропетровщиною.
- По-перше, контроль над містом дозволив би російським армійцям відрізати "дорогу життя", яка забезпечує українські війська в Часовому Яру, що загрожує втратою Донецької області. У разі втрати такої дороги потрібно буде шукати альтернативні шляхи, наприклад, через Слов’янськ — Краматорськ, але її пропускна спроможність менша.
- По-друге, відкрився би простір на територію Дніпропетровської області.
Важливо зауважити, до Покровська тягнеться залізниця, яку росіяни хочуть використовувати. А також за роки війни там побудовані штаби, склади фронтового значення, які можуть стати російськими трофеями.