В Україні посилять закон про мову: кому загрожують штрафи від 25 до 170 тисяч гривень

Також депутати підтримали законопроект № 15430, який передбачає запровадження в Україні штрафів у розмірі до 170 тисяч гривень для закладів сфери обслуговування за відтворення російської музики, повідомляє "Судово-юридична газета".

Новий закон про мову: що він передбачає

Головна мета законопроекту № 15412 — актуалізувати механізми захисту мови, усунути прогалини в освіті та культурі, а також привести норми 2019 року у відповідність до військових реалій. Цей документ розширює коло осіб, які зобов’язані володіти державною мовою.

До них належать народні депутати України, керівники державних наукових установ та закладів культури, а також представники таких професій, як аудитор, арбітражний керуючий, приватний виконавець, оцінювач та бухгалтер.

Відтепер члени виборчих комісій та комісій з референдуму також зобов’язані обов’язково володіти державною мовою, хоча раніше ця вимога стосувалася лише секретарів.

Ця вимога поширюється й на цифровий ринок. Якщо продавці комп’ютерних програм не мають україномовного інтерфейсу, вони повинні повідомити про це клієнта ще до покупки. Щоправда, наразі незрозуміло, хто саме має це робити — розробник, дистриб’ютор чи маркетплейс, як це контролюватиметься стосовно іноземних платформ і в якій формі має надаватися таке попередження.

Використання російської мови заборонено у позашкільному навчанні, а в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку має бути україномовне середовище.

З моменту набрання законом чинності приватні заклади загальної середньої освіти не зможуть обирати мовою навчального процесу мову держави-агресора.

Як зазначає ресурс, заборона використання російської мови в приватних школах та позашкільному навчанні може викликати сумніви щодо відповідності Конституції України та міжнародним стандартам. Головне науково-експертне управління нагадало, що Венеціанська комісія раніше вже звертала увагу на необхідність пропорційності таких обмежень.

Закон передбачає окремі вимоги й до шрифтів. Якщо на вивісках, інформаційних табличках або оголошеннях поряд із державною мовою використовується текст іншою мовою, його розмір не може перевищувати розмір тексту українською мовою.

Порушення закону про мову: за що саме пропонують карати

• Робоча мова та діловодство: порушення мовних норм у діяльності органів влади, державних підприємств, установ та організацій
• Трудові відносини: примус до використання іншої мови, ніж державна, під час прийняття на роботу або виконання обов’язків
• Користувацькі інтерфейси: відсутність українського інтерфейсу в програмному забезпеченні або неповідомлення покупця про його відсутність до моменту оплати
• Інтернет-представництва: відсутність української версії веб-сайтів, сторінок у соціальних мережах або мобільних додатків (зокрема для партій та самозайнятих осіб)
• Інформація для загального ознайомлення: вивіски, оголошення та вказівники, де текст іноземною мовою набрано більшим шрифтом, ніж українською
• Публічні заходи та сфера обслуговування: відмова обслуговувати споживачів або надавати послуги державною мовою.

Штрафи за використання російської мови в Україні: про які суми йдеться

Ініціатори законопроекту пропонують не лише посилити механізми контролю та відповідальності за порушення положень документа, а й індексувати розміри штрафів відповідно до рівня інфляції, що накопичилася з 2019 року.

• перше порушення — штраф від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (6800 – 17 000 грн) або попередження;
• повторне порушення протягом року: штраф від 1 200 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів (20 400 – 25 500 грн). Наразі він (без індексації) становить 5100 – 6800 грн.

Штрафи за російську музику

Законопроект № 15430 суттєво посилює відповідальність за використання російської музики. У документі пропонується офіційно віднести виконання або відтворення пісень, музичних творів із текстом, фонограм та відеокліпів у закладах до процесу обслуговування. Музичний супровід має здійснюватися державною мовою або будь-якою іншою, крім російської.

Якщо за недотримання мовних вимог у сфері обслуговування чинне законодавство передбачає можливість усунення порушення шляхом застосування санкцій, то у разі відтворення музики мовою держави-агресора Уповноважений із захисту державної мови матиме право одразу складати протокол.

За перше порушення пропонується встановити штраф — від 8 500 до 17 000 грн, за повторне протягом року — від 17 000 до 85 000 грн, а за третє та кожне наступне — від 85 000 до 170 000 грн.

Такі суворі заходи ініціатори законопроекту пояснюють тим, що в РФ поп-музика використовується "для поширення наративів про сцену, лояльну до війни, та формування позитивного образу агресора".

Не останню роль відіграє й фінансове питання, оскільки кожне відтворення приносить роялті, які через правовласників і лейбли надходять до бюджету РФ у вигляді податків, тобто працюють на бюджет держави-агресора, яка фінансує війну проти України.

"Музика у закладах — це не особистий вибір, вона створює атмосферу та впливає на емоційний стан відвідувачів незалежно від їхнього бажання", — йдеться у пояснювальній записці.

Питання, які можуть виникнути

Головне науково-експертне управління застерігає, що Конституція України, зокрема стаття 76, містить вичерпний перелік вимог до кандидатів у народні депутати, тому встановлення додаткової вимоги щодо знання мови через звичайний закон може бути визнано неконституційним.

Крім того, експерти звертають увагу на те, що проект некоректно ототожнює "осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність", з "самозайнятими особами", що суперечить Податковому кодексу.

Ще один момент: у законі досі не визначено, що таке "мовна експертиза", хто її проводить і які юридичні наслідки вона має.

Закон також не пояснює, за якими критеріями визначатиметься "спотворення державної мови" та які юридичні наслідки матимуть його висновки. Більше того, хоча базовий мовний закон передбачає затвердження Кабміном порядку проведення такої експертизи ще з 2019 року, відповідний нормативний акт досі не прийнято.

Що стосується законопроекту № 15430, то у ГНЕУ до нього теж є чимало запитань. Зокрема, експерти вважають, що автори законопроекту не навели достатнього обґрунтування того, чому відтворення музики мовою держави-агресора має каратися суворіше, ніж безпосереднє обслуговування споживачів або надання інформації про товари та послуги такою мовою.

Нагадаємо, український тренер воротарів клубу "Діназ" (Вишгород) В'ячеслав Богодєлов поскаржився на те, що його оштрафували за використання російської мови на тренуваннях. Сума штрафу склала 11 426 гривень.

Також повідомлялося, що Зеленський виключив російську мову зі списку захищених мов.