ПДВ на посилки — лише початок: що Україна змінює заради мільярдів від ЄС та МВФ (оновлено)

Україна ухвалила ключові законодавчі та урядові рішення для отримання 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги Європейського Союзу та наступних запланованих траншів Міжнародного валютного фонду обсягом приблизно 1,65 млрд доларів. Про завершення урядової частини зобов’язань заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Однак парламентські голосування ще не означають, що всі умови виконані, і Україна гарантовано отримає кошти.

Економіст Богдан Слуцький звертає увагу, що частина ухвалених законів досі потребує підпису президента, а уряд має виконати низку інших зобов’язань. Водночас рішення про оподаткування посилок викликало дискусії з боку бізнесу та профільних експертів, зокрема, через можливе здорожчання закордонних покупок та ризик накопичення вантажів на складах.

Які рішення ухвалила Верховна Рада

Парламент підтримав два законопроєкти — №16051-1 та №15460 про оподаткування міжнародних поштових відправлень. За словами Слуцького, це частина зобов’язань, від виконання яких залежить отримання чергового траншу МВФ.

Третій транш МВФ становить близько 700 млн доларів, а другий транш макрофінансової допомоги ЄС - 3,7 млрд євро.

Експерт пояснює, слід розрізняти виконання урядом плану з ухвалення внутрішніх документів і фактичне виконання всіх законодавчих зобов’язань перед партнерами.

"Без повного переліку ухвалених актів із номерами та датами неможливо незалежно перевірити виконання всієї обіцянки", — зазначає економіст у коментарі Фокусу, нагадуючи, що ухвалені закони ще мають бути підписані президентом.

Податок на посилки з-за кордону викликав дискусії

Одним із найбільш дискусійних рішень стало скасування податкової пільги для міжнародних відправлень вартістю до 150 євро. Після набрання новими правилами чинності такі покупки оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 20% з першого євро. Щоправда, запровадження нових правил передбачене не раніше 1 липня 2027 року і лише після окремого рішення уряду.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснює мету такої реформи: "Контрабандисти та ті, хто використовує схеми подрібнення постачань, застосовують механізми заниження вартості товарів і розбиття великих комерційних партій на дрібні відправлення, щоб уникнути сплати податків".

За словами Гетманцева, фактична вартість товару не має принципового значення. Якщо існує пільга, схематори намагатимуться нею скористатися. Саме тому усунули можливість для зловживань. Загалом очікуються додаткові надходження до державного бюджету в розмірі від 20 до 30 млрд грн на рік, які спрямують на потреби Збройних Сил України.

Ціноутворення відбувається за ринковими принципами, тобто залежить від співвідношення попиту та пропозиції. Тому не можна стверджувати, що запровадження ПДВ автоматично призведе до подорожчання товарів на 20%. Податок може вплинути на кінцеву ціну для покупця, а може бути повністю або частково компенсований за рахунок маржі продавця. Це залежатиме від цінової політики конкретних продавців, рівня конкуренції та ситуації на ринку. Тому зараз говорити про конкретні суми подорожчання або стверджувати, що всі товари обов"язково стануть дорожчими, було б некоректно. Подивимося, як відреагує ринок після запровадження нових правил.

Водночас частина економістів і представників бізнесу вважає, що скасування пільги на міжнародні посилки дійсно може збільшити витрати покупців. А ще є ризик створення переваг для українських торговельних мереж, посилення тіньової торгівлі та ускладнення роботи логістичних центрів та митних складів.

Зокрема, економіст Олексій Амелін зазначає, що нові правила створять штучні переваги для великих роздрібних мереж в Україні та обмежать конкуренцію з іноземними онлайн-майданчиками. За його словами, через скорочення купівельної спроможності споживачів їхні сукупні витрати та переплати в українських магазинах можуть становити близько 22,6 млрд грн на рік.

"Мета проста: відрізати українців від прямих покупок і продавати їм те саме дорожче. Українці заплатять близько 22,6 млрд грн на рік: податком, переплатою в магазинах і відмовою від покупок. Рітейл отримає 2-3 млрд додаткової маржі", — написав він у Facebook.

Співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк називає ПДВ на посилки "шкідливим для економіки податком". Він попереджає, що міжнародні замовлення суттєво подорожчають, терміни доставки збільшаться, а митниця може зіткнутися з логістичним колапсом. Також, на його думку, частина торгівлі перейде в тінь.

Економічний експерт Юрій Гаврилечко також застерігає від негативних наслідків. Він вважає, що оподаткування недорогих посилок може зіграти на руку корумпованим митникам і контрабандистам, а бюджет ризикує недоотримати кошти через перехід частини торгівлі в тінь.

Як усе це вплине на життя звичайних українців

Міжнародна допомога, податки на закордонні посилки та порядок їх оформлення можуть безпосередньо впливати на повсякденні витрати українців. Зокрема, міжнародне фінансування допомагає державі вчасно виплачувати пенсії та зарплати бюджетникам і зменшує потребу в додатковій емісії гривні. Це підтримує фінансову стабільність і стримує інфляційні ризики.

Водночас запровадження ПДВ на міжнародні посилки не обов’язково означатиме автоматичне подорожчання всіх товарів на 20%. Як зазначає Данило Гетманцев, кінцева ціна залежатиме від ринкової ситуації: продавці можуть перекласти податок на покупців повністю або частково компенсувати його за рахунок власної маржі.

Для покупців також має значення механізм сплати податку. За передбаченою моделлю, ПДВ нараховуватимуть і сплачуватимуть під час оформлення замовлення через міжнародну платформу. Це дасть змогу уникнути самостійного розмитнення та додаткових процедур під час отримання посилки.

Окреме питання постає у закупівлі для військових. Волонтерам, які замовляють за кордоном комплектуючі для дронів, рацій та інше обладнання, може знадобитися більше коштів. Економіст Олексій Амелін критикує механізм звільнення оборонних товарів від ПДВ через повернення вже сплаченого податку, адже очікування на відшкодування може надовго заморозити кошти благодійних фондів і затримати постачання необхідного обладнання на фронт.

Які зобов’язання України досі залишаються невиконаними

Тим часом ухвалення посилкового пакета наблизило Україну до фінансування, але не закрило "дошку боргів" перед партнерами. За словами Богдана Слуцького, частина завдань поки не виконана.

Серед наступних завдань України — ухвалення Верховною Радою в другому читанні законопроєкту №16037-д щодо підвищення порогу для податкових перевірок під час відшкодування ПДВ. Також президент має підписати вже ухвалений закон про фінансову та операційну незалежність НКРЕКП. А крайній термін виконання цієї вимоги МВФ — кінець жовтня.

Ба більше, Україні потрібно виконати низку невиконаних зобов’язань за програмою Ukraine Facility ЄС. Вони передбачають реформу державної служби, відновлення дії законодавства про державну допомогу бізнесу, спрощення процедур банкрутства малого бізнесу та запровадження прозорого відбору прокурорів на керівні посади. Уряд також має забезпечити формування наглядових рад державних підприємств, у яких більшість становитимуть незалежні члени, і підготувати дорожню карту лібералізації ринків газу та електроенергії.

Коли Україна отримає гроші

Конкретної дати надходження коштів наразі немає. Для отримання 3,7 млрд євро від ЄС ухвалені закони мають пройти процедуру погодження з європейськими інституціями та державами-членами після підпису президента.

Щодо МВФ, то розгляд об’єднаних переглядів програми EFF обсягом близько 1,65 млрд доларів очікується до грудня. Проте швидкість надходження валюти в країну тепер залежить не від гучних рапортів уряду, а від реального виконання всього пакета реформ, які досі залишаються в процесі.

Зазначимо, що станом на жовтень 2026 року, загальна підтримка України в межах Плану України перевищила 32 млрд євро. У межах семи регулярних платежів за планом України було виплачено 21,64 млрд євро, а сукупні виплати за бюджетним компонентом Pillar I з урахуванням передфінансування та проміжного фінансування сягнули 29,5 млрд євро.

Нагадаємо, як вже йшлося раніше щодо оподаткування посилок з-за кордону, цифрове переведення митних процедур не завершиться в один день. Для впровадження всіх необхідних електронних систем передбачений перехідний період.