#6 Тетяна Бережна в рейтингу «Рейтинг найвпливовіших українців: топ 100»
У 2026 році Тетяна Бережна отримала можливість безпосередньо визначати державну політику у сфері культури та гуманітарної політики. Вона очолює Міністерство культури України та має статус віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики. Її головним політичним проєктом року стала масштабна програма “Тисячовесна” — державна підтримка створення сучасного українського культурного продукту з бюджетом до 4 млрд грн. Водночас програма зазнала критики через питання до прозорості відбору та конфлікти інтересів. У серпні режисер Ярослав Лодигін закликав перевірити прозорість результатів, а Бережна заявила про понад 300 заяв про конфлікт інтересів у кіно.
У травні уряд за пропозицією Мінкульту змінив правила програми після консультацій із культурною спільнотою. Зокрема, майнові права на створений за державні кошти культурний продукт залишили авторам, тоді як держава отримує право на його некомерційне використання. До серпня програма перейшла до фінального етапу відбору, а 135 аудіовізуальних проєктів уже рекомендували до фінансування. Таким чином, Бережна впливала не лише на розподіл бюджетних коштів, а й на правила взаємодії держави з креативними індустріями.
Другий великий напрям — культурна спадщина. Бережна продовжила розвивати Український фонд культурної спадщини, створений напередодні її повноцінного призначення на посаду. У серпні до Фонду долучилася Литва. Серед перших проєктів підтримки міністерство називає відновлення Мистецького арсеналу, а наступним комплексним проєктом має стати Іванківський історико-краєзнавчий музей.
Важливою частиною роботи Бережної залишалася міжнародна культурна дипломатія. У березні вона представляла Україну в контексті 61-ї Венеційської бієнале, а також публічно виступала проти участі Росії у виставці, наголошуючи на відмінності між позицією італійського уряду та рішенням незалежної фундації Бієнале. У серпні Бережна також говорила про необхідність готувати вимоги до Росії щодо репарацій за знищені та викрадені українські культурні цінності.
Ще одним напрямом стала спроба зробити український культурний продукт частиною політики національної ідентичності. Мінкульт під керівництвом Бережної залучений до реалізації президентської ініціативи “1000 годин українського контенту”, а сама міністерка наголошувала на необхідності створювати прозорі механізми підтримки українськомовного контенту для різних аудиторій.
Отже, 2026 рік став для Бережної роком переходу від формування культурної політики до її масштабного фінансування та практичної реалізації. Її вплив визначається насамперед контролем над державними ресурсами у сфері культури та можливістю задавати правила, за якими розвиватимуться культурні інституції й креативні індустрії.