#7 Ганна Толстанова в рейтингу «Рейтинг найвпливовіших українців: топ 100»
Ганна Толстанова поєднує конкурентні на міжнародному рівні біомедичні дослідження із системною трансформацією університетської освіти та науки. Докторка біологічних наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вона стала засновницею в Україні напряму досліджень ролі кишкового бар'єра у патогенезі захворювань, сформувавши навколо нього власну наукову школу.
Її дослідження охоплюють молекулярні механізми порушення епітеліального та ендотеліального бар'єрів, запальні захворювання кишечника, взаємодію мікробіоти та імунної системи, а сьогодні — ширше коло системних захворювань, пов'язаних із порушенням кишкового бар'єра. Важливим етапом її становлення як науковиці стала дворічна постдокторська робота в системі University of California, США.
Результати досліджень Толстанової опубліковані у понад 100 наукових працях, зокрема у Laboratory Investigation, Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, Digestive Diseases and Sciences, Life Sciences, PLOS ONE та інших міжнародних рецензованих виданнях. Вона входить до редакційних колегій наукових журналів, що індексуються Scopus, зокрема є Associate Editor Frontiers in Pharmacology. Під її керівництвом підготовлено сім кандидатів біологічних наук та докторів філософії (PhD). Толстанова керувала та керує національними й міжнародними науковими та освітніми проєктами, підтриманими CRDF, DAAD, Horizon Europe, Erasmus+ та іншими програмами.
В управлінні освітньо-науковою діяльністю українських ЗВО Толстанова зосередилася на чотирьох напрямах, які разом формують екосистему сучасного дослідницького університету.
Перший — кар'єрна траєкторія молодого науковця. У 2014 році вона створила та очолила Раду молодих вчених КНУ імені Тараса Шевченка, і того ж року за її безпосередньої участі в Університеті вперше пілотовано окремий конкурс наукових проєктів молодих учених, що дав молодим дослідникам можливість самостійно очолювати проєкти та отримувати фінансування власних наукових ідей. Уже у 2015 році відповідний механізм почав формуватися на державному рівні, а у 2016 році МОН провело перший загальнонаціональний конкурс проєктів молодих учених, що фінансуються з державного бюджету. З 2015 року Толстанова була членкинею президії Ради молодих учених при МОН України, а сьогодні продовжує співпрацю з нею як консультантка. Цю саму тему вона розвиває на європейському рівні: увійшла до Thematic Peer Group Ради з докторської освіти Європейської асоціації університетів (EUA-CDE), яка підготувала у 2026 році звіт "Doctoral collaboration with society: drivers, success factors and ways forward" — про співпрацю докторської освіти з бізнесом, державним та громадським секторами, розвиток collaborative doctorates та підготовку PhD до кар'єри не лише в академічному середовищі.
Другий напрям — розвиток інновацій та формування інноваційної екосистеми класичного університету. Управлінська логіка Толстанової полягає у переході від моделі, де кінцевим результатом дослідження вважається переважно наукова публікація, до моделі, в якій знання можуть трансформуватися у технологію, стартап, партнерство з бізнесом або інше рішення для економіки та суспільства. У КНУ імені Тараса Шевченка за її участі розвивалася інфраструктура трансферу технологій, було запущено віртуальний інноваційний хаб та стартап-школу KNUnicorn, яка увійшла до національної мережі розвитку академічних стартапів.
Третій напрям — міждисциплінарна взаємодія всередині університету. Толстанова послідовно створювала інструменти, які дозволяють науковцям різних факультетів та інститутів знаходити одне одного і спільно працювати над складними дослідницькими проблемами. Одним із таких форматів став започаткований у КНУ імені Тараса Шевченка Марафон "Об'єднані наукою" — майданчик для пошуку міждисциплінарних партнерств. Цю логіку продовжили розвиток університетського аналітичного центру та мережі міждисциплінарних центрів колективного користування науковим обладнанням. В основі підходу — переконання, що складні виклики сучасності, від біомедицини та штучного інтелекту до нових матеріалів, довкілля чи безпеки, вже неможливо вирішувати в межах однієї дисципліни.
Четвертий напрям — популяризація науки та посилення її суспільної ролі. За ініціативи Толстанової в КНУ імені Тараса Шевченка запущено проєкт #НАУКАПРОСТО (PRO100), покликаний розповідати про складні дослідження зрозумілою для широкої аудиторії мовою, а також розвинуто новий формат Дня науки КНУ. У 2023 році проєкт #НАУКАПРОСТО отримав Премію Національної академії наук України "За популяризацію науки".
Окремою складовою її діяльності стало формування професійних мереж та міжнародна інтеграція української освіти і науки. У 2022–2026 роках Толстанова була першою заступницею голови Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти при МОН України і в цей період ініціювала створення українсько-польської платформи співпраці ЗВО двох країн у науковій сфері. Вона також стала співзасновницею об'єднання "Професійна мережа менеджерів освіти та науки України" (PNRM Ukraine), долучившись до формування в Україні професійної спільноти research managers та поширення сучасних європейських практик управління дослідженнями.
Тому вплив Толстанової варто вимірювати одразу у двох площинах. Як науковиця вона розвиває конкурентний на світовому рівні напрям досліджень кишкового бар'єра. Як управлінка — вибудовує саму архітектуру, завдяки якій в українських університетах з'являються нові молоді науковці, стартапи, міждисциплінарні проєкти та зрозуміла суспільству розмова про науку, водночас пов'язуючи цю архітектуру з європейськими моделями докторської освіти та дослідницького менеджменту.