#2 Михайло Винницький в рейтингу «Рейтинг найвпливовіших українців: топ 100»
Після звільнення з посади заступника міністра освіти і науки у серпні 2025 року Михайло Винницький не залишив сферу, яку допомагав реформувати понад два роки. У 2026-му він повернувся до академічної ролі в Києво-Могилянській академії та водночас залишився одним із найпомітніших публічних експертів із питань вищої освіти. Сьогодні його вплив уже не визначається можливістю підписувати урядові рішення - він працює через університетське середовище, публічні дискусії та формування освітньої політики.
Втрата посади не означала виходу з освітньої політики. У 2026 році Винницький повернувся до Києво-Могилянської академії, де очолює Центр Liberal Arts & Sciences і розвиває модель міждисциплінарної освіти - ідею, яку раніше просував і на державному рівні. Саме у вересні 2026-го перші програми, побудовані на цих принципах, мають запрацювати в українських університетах, а Винницький залишається одним із головних публічних голосів цієї реформи.
Його вплив тепер працює інакше, ніж коли він підписував накази. У серпні він публічно розкладав розвиток українських університетів на три моделі - прикладну, світоглядну та дослідницьку, наводячи Сумський державний університет як приклад успішної дослідницької траєкторії. У червні писав про необхідність переходу до 12-річної школи, а водночас відкрито критикував окремі рішення у сфері вищої освіти, спираючись на власний досвід роботи в урядових кабінетах.
За рік Винницький пройшов класичний шлях українського чиновника-реформатора: від виконавця державної політики до її публічного критика й інтерпретатора. Адміністративного ресурсу в нього більше немає, зате є університетська трибуна, впізнаваність і репутація людини, яка вже намагалася змінювати систему зсередини.
Наскільки ця роль виявиться стійкою, залежить від того, чи вдасться перетворити гучні виступи та новий освітній проєкт у НаУКМА на реальний вплив на освітню політику, яку тепер ухвалюють без нього.