Головна спортивна інтрига 2026 року: чи поїде Іран до США на Чемпіонат світу з футболу

Можливість бойкоту чемпіонату світу була швидко піднята іранською стороною. Лише за кілька годин після початку американо-ізраїльської операції глава Іранської футбольної федерації Мехді Тадж натякнув на таку можливість, підкресливши, що остаточне рішення залишається за "спортивною владою" країни, повідомляє France24.

28 лютого Тадж заявив іранському телебаченню: "Ці події не залишаться без відповіді... але зараз зрозуміло одне: після цього нападу і цієї жорстокості на чемпіонат світу не можна дивитися з надією", додавши, що всі матчі внутрішнього чемпіонату було припинено.

Варто зазначити, що збірна Ірану всьоме у своїй історії вийшла до фінальної частини чемпіонату і потрапила в групу G разом із Бельгією, Єгиптом і Новою Зеландією. Один матч заплановано в Сіетлі, а два — у Лос-Анджелесі, де після Ісламської революції мешкає велика іранська громада, більшість членів якої підтримують династію шахів Пахлаві, повалену 1979 року.

Яка позиція ФІФА

ФІФА займає дуже обережну позицію щодо можливості відсутності Ірану на чемпіонаті світу.

Генеральний секретар ФІФА Маттіас Графстрем заявив: "Ми провели зустріч. Поки зарано коментувати детально, але ми будемо уважно стежити за ситуацією на всіх рівнях у всьому світі".

За словами джерела, близького до ФІФА, переговори з Іранською футбольною федерацією щодо можливої відмови від участі поки що не розпочалися.

Менш ніж за 100 днів до початку турніру ситуація з Іраном є серйозним викликом для президента ФІФА Джанні Інфантіно, відомого своїми тісними зв'язками з президентом США Дональдом Трампом. Конфлікт також зачіпає інші країни-учасниці, такі як Саудівська Аравія, Катар і Йорданія, які стали об'єктами іранських ракетних ударів.

Регламент ФІФА не передбачає сценарію бойкоту командою свого головного турніру. За словами джерела, знайомого із ситуацією, у цьому разі "знадобиться спеціальне рішення для призначення команди-замінника".

Стаття 6 регламенту чемпіонату світу 2026 року посилається на концепцію "форс-мажору" і надає організаторам повні повноваження вживати "необхідних заходів".

У разі відмови або виключення країни з турніру ФІФА має право ухвалювати рішення і "може вибрати іншу конфедерацію замість постраждалої".

Подібних прецедентів ще не було, але Олімпійські ігри були свідками історичних бойкотів, найпомітнішими з яких були бойкоти в Москві 1980 року і Лос-Анджелесі 1984 року під час холодної війни, але чемпіонат світу з футболу здебільшого залишився незачепленим.

Незважаючи на численні погрози, найпомітнішу в 1978 році, коли деякі гравці хотіли висловити протест проти військової диктатури в Аргентині, жодна з них не була здійснена.

Туреччина, Шотландія та Індія відмовилися від участі в чемпіонаті світу 1950 року з фінансових причин і не були замінені.

Є також випадки виключення країн через війну. У 1992 році УЄФА виключила Югославію з чемпіонату Європи через Війну на Балканах, замінивши її Данією за два тижні до початку турніру. Данія в підсумку виграла титул.

Росію та її клуби також було усунуто від усіх міжнародних змагань ФІФА та Європейською футбольною асоціацією через війну в Україні.

Нагадаємо, 2 лютого Джанні Інфантіно заявив про бажання розглянути повернення Росії у світовий футбол. Крім того, він запропонував змінити статут організації, зазначивши там, що жодна країна не може бути обмежена в праві грати у футбол через дії політичних лідерів.

У відповідь Українська асоціація футболу закликала не змінювати позицію футбольних органів щодо відсторонення росіян від футбольних змагань, поки триває війна проти України. Більш різким був глава МЗС України Андрій Сибіга, який назвав президента ФІФА Джанні Інфантіно "моральним дегенератом".