Люди спілкувалися за допомогою емодзі ще 120 тис. років тому, — учені

Чи спілкувалися стародавні люди за допомогою доісторичних емодзі понад 120 тис. років тому, до того, як була розроблена якась форма писемності? Згідно з новим дослідженням ізраїльських і французьких учених — так, пише The Jerusalem Post.

Дослідники з Хайфського університету і Єврейського університету в Єрусалимі разом з командою з Національного центру наукових досліджень у Франції виявили шість субпаралельних надрізів на фрагменті кістки, виявленій просто неба на стоянці середнього палеоліту поблизу Рамле.

Цей фрагмент, віком 120 тис. років є одним з найстаріших свідчень використання символів. Археологи вважають, що кістка належала туру — парнокопитному ссавцю з роду справжніх биків. Останні відомі тури жили близько 500 років тому.

Місце розкопок, Нешер Рамле, являє собою залишки інтенсивної експлуатації турів та інших тварин, у тому числі черепах. Більше того, поряд з вигравіруваною кісткою були виявлені численні кременеві знаряддя.

За словами доктора Йосі Зайднера з Інституту археології Єврейського університету, мисливці епохи палеоліту збиралися на цьому місці, щоб переробити спійману ними дичину.

Використовуючи передові методи аналізу, учені дійшли до висновку, що надрізи завдовжки від 38 до 42 мм не могли бути результатом випадкового оброблення, зносу або впливу природних стихій, а, швидше, були вирізані спеціально.

"Грунтуючись на нашому лабораторному аналізі та відкритті мікроскопічних елементів, ми змогли припустити, що в доісторичні часи люди використовували гострий інструмент, виготовлений з кремнієвої породи, щоб робити гравюри", — пояснили дослідники.

Більше того, учені встановили, що надрізи виконував правша за один сеанс роботи. Археологи переконані, що гравюри містили певне послання.

"Ми відкидаємо будь-яке припущення, що ці надрізи були якимось випадковим малюванням. У цьому типі творів мистецтва не було б такого рівня уваги до деталей", — говорить Маріон Превост з Інституту археології Єврейського університету.

Хоча однозначний висновок зробити неможливо, експерти вважають, що кістка була обрана з огляду на статус тварини в співтоваристві, і це підкреслює духовний зв'язок, який мисливці мали з убитими звірами.

"Справедливо буде сказати, що ми виявили одну з найдавніших символічних гравюр, коли-небудь знайдених на землі, і, безумовно, найдавнішу в Леванте. Це відкриття має дуже важливе значення для розуміння того, як у древніх людей розвивалося символічне вираження. Водночас, незважаючи на те, що досі неможливо визначити точне значення цих символів, ми сподіваємося, що подальші дослідження відкриють ці ключові деталі ", — підсумували вчені.