Вчені відкрили дивовижну крилату акулу, яка мешкала в крейдяний період (фото)

У водах Мексиканської затоки, 93 млн. років тому, плавали химерні крилаті акули. Цей нещодавно описаний викопний вид, названий Aquilolamna milarcae, дозволив його першовідкривачам встановити нове сімейство, пише SciTechDaily.

Подібно до гігантського морського диявола ці "орлині акули" характеризуються надзвичайно довгими і тонкими грудними плавниками, що нагадують крила. Їхній "розмах" становив майже 2 м, а довжину "крила" мали до 1,7 м.

В Aquilolamna milarcae був хвостовий плавець із добре розвиненою верхньою частиною, типовий для більшості пелагічних акул, таких як китові і тигрові акули. Ці анатомічні особливості надають їй досить химерний вигляд, що поєднує в собі скатів та акул одночасно.

На думку міжнародної дослідницької групи, очолюваної Роменом Вуллі із CNRS, акула харчувалася планктоном, оскільки мала великий рот і дуже маленькі зуби.

До теперішнього часу експерти визначили лише одну категорію планктоноїдних у крейдяних морях: групу великих костистих риб (pachycormidae), яка наразі вже вимерла. Завдяки цьому відкриттю вони тепер знають, що "орлина акула" теж була присутня в крейдяних океанах.

Її скам'янілі рештки були знайдені в 2012 році у вапнякових породах мексиканського міста Вальєсільо. Це місце знамените своїми попередніми знахідками. Тут знайдені численні рештки скам'янілостей амонітів, різних видів костистих риб, морських рептилій. Вивчаючи їхні останки, палеонтологи змогли розширити базу даних про древніх водних мешканців, що населяли нашу планету в крейдяний період.

Відкриття крилатих акул не тільки проливає світло на структуру морських екосистем крейдяного періоду, а й розкриває новий, досі невідомий аспект еволюційної історії акул.