Учені зібрали нові дані про загублений континент "Зеландія"

Зеландія, загублений континент, Гондвана
Фото: Arne Hodalic | Зеландія

Підводний континент відколовся від Гондвани 80 млн. років тому. Експерти зайнялися її картографуванням ще з 2017 року, коли вона отримала свій континентальний статус.

Related video

Затоплений континент Зеландія, на якому розташовані Нова Зеландія і територія Нової Каледонії в Південній частині Тихого океану, відокремилася від суперконтиненту Гондвана між 79 і 83 млн. роками тому, пише Live Science.

За винятком Нової Зеландії та Нової Каледонії, цей фрагмент континентальної кори наразі на дні океану. Варто зазначити, що це не єдиний шматочок континентальної кори, відокремлений від більшого континенту, проте він найбільший — 4,9 млн. км². Його розміри в шість разів більші, ніж наступний за величиною уламок континенту — мікроконтинент Мадагаскар.

Зеландія отримала свій континентальний статус у 2017 році. З тих пір дослідники працюють над картографуванням загубленого континенту. А справа ця далеко не з легких, оскільки 94% Зеландії під водою.

Дерʼя Гюрер, учена з Університету Квінсленда в Австралії, і її колеги зібрали нові дані про північно-західний край Зеландії, який розташований у прибережній зоні Queensland's Coral Sea Marine Park. Досліджуючи регіон на борту судна Falkor протягом 28 днів, експерти склали карту площею 37 тис. км².

"Наша експедиція зібрала топографічні та магнітні дані морського дна, щоб краще зрозуміти, як утворився зв'язок між Тасмановим і Кораловим морями в районі Cato Trough — вузького коридору між Австралією і Зеландією", — зазначила Гюрер.

Область між Австралійською і зеландськими плитами дуже складна. Там, ймовірно, затоплено кілька мікроконтинентів, і всі вони відкололися від основних континентальних мас, коли Австралія звільнилася від Гондвани. Ці фрагменти континентальної кори відрізняються від навколишньої океанічної кори морського дна тим, що вони щільніші і тонші.

Виконане у співпраці з Schmidt Ocean Institute картографування було частиною експедиції "Seafloor to Seabirds". Важливо зазначити, що картографічні дані будуть також використовуватися і в більшому проекті — Seabed 2030, метою якого є створення загальнодоступної всеосяжної карти дна океану до 2030 року.

Експедиція "Seafloor to Seabird" зібрала не тільки інформацію про топографію, а й дані про напруженість магнітного поля в цьому районі. Оскільки океанічна і континентальна кора складаються з різних концентрацій мінералів з різними магнітними сигнатурами, ці дані дозволять фахівцям відновити зруйновані фрагменти Гондвани.