В Антарктиді були знайдені фрагменти метеорита віком 430 тисяч років (фото)

Згідно з новим дослідженням, яке задокументувало відкриття 17 часток, що залишилися після вибуху, метеорит, який вибухнув над Антарктидою приблизно 430 тис років тому, був неймовірно руйнівним, пише IFLS.

Знайдені на вершині гори Валнумфьеллет рідкісні фрагменти вказують на те, що метеорит повинен був мати діаметр не менше 100 м і зіткнувся із Землею на великій швидкості.

Однак особливість цієї події полягає в тому, що метеорит не був достатньо великим, щоб залишити ударний кратер, але був досить громіздким, щоб досягти Землі, не згораючи в атмосфері.

Повідомляючи про свої висновки в журналі Science Advances, автори дослідження описують зіткнення як рідкісну подію проміжного приземлення, в якому струмінь розплавленого і випаруваного метеоритного матеріалу зміг досягти поверхні, заподіявши серйозні пошкодження, але не маючи необхідної щільності, не зміг утворити кратер.

Використовуючи програму, що сканує електронну мікроскопію, дослідники зʼясували, що фрагменти складаються в основному із заліза й олівіну з високим вмістом нікелю. Вони відповідають складу деяких метеоритів, підтверджуючи, що частинки були позаземного походження.

Крім того, крихітні шматочки космічної породи містили ще й ізотопи кисню, характерні для антарктичного льоду, що дозволяє припустити, що вони отримали їх під час зіткнення з поверхнею, а не під час згоряння в повітрі.

Це означає, що, коли метеорит вибухнув, матеріал, що випарувався, був відправлений на Землю з дуже високою швидкістю, де він конденсувався, змішуючись з антарктичним крижаним щитом.

Більш того, було зафіксовано, що сферули, які утворилися внаслідок конденсації, дуже схожі за своїм хімічним складом на сферули, що залишилися від двох інших приземлень, які відбулися над Антарктидою приблизно 430 тис років тому.

Грунтуючись на цьому спостереженні, дослідники припускають, що всі ці частки були зроблені одним і тим же астероїдом, що вибухає, внаслідок удару якого виник шлейф уламків, що охопив велику площу.

Таким чином, автори дійшли висновку, що метеоритні вибухи такого розміру потенційно можуть викликати вибухові ефекти, провокують сильний надлишковий тиск на площі до 100 тис км², а також виробляти достатньо теплового випромінювання, щоб викликати пожежі на площі від 10 до 1 000 км у ширину.

"Події цього приземлення, що відбувається над Антарктидою, не можуть загрожувати людській діяльності, але якби воно відбулося над густонаселеним районом, це призвело б до мільйонів жертв і серйозних пошкоджень на відстанях до сотень кілометрів", — підсумував один з авторів дослідження Маттіас ван Гіннекен.