Справа не в нудьзі. Учені знайшли зв'язок між розміром мозку тварини і позіханням

Недавнє дослідження вчених виявило дещо досить цікаве щодо позіхання: хребетні тварини з великим мозком і великою кількістю нейронів, як правило, довше позіхають, пише Science Alert.

У своєму новому дослідженні, опублікованому в Communications Biology, учені зібрали дані про +1291 окремий позіх з онлайн-відео і поїздок у зоопарк, що охоплюють у цілому 55 видів ссавців і 46 видів птахів, і виявили пряму кореляцію між тим, як довго тварина позіхає, і розміром її мозку.

"Ми ходили в різні зоопарки з камерою і чекали біля вольєрів, поки тварини позіхнуть. За допомогою нашого дослідження ми сподіваємося заповнити деякі прогалини в наших знаннях про позіхання, у тому числі про те, чому це відбувається", — розповідає етолог Йорг Массен з Утрехтського університету в Нідерландах.

Як зазначають експерти, незважаючи на те, що характер позіхання фіксований, його тривалість еволюціонувала разом з розміром мозку і кількістю нейронів. Більше того, ця функція, мабуть, зберігається в дуже різних тварин, тому її еволюційне походження можна простежити принаймні до загального предка птахів і ссавців і, можливо, навіть далі.

Це дослідження було проведено для перевірки гіпотези, висунутої у 2007 році і яка стверджує, що позіхання є важливим способом охолодження мозку. Звідси випливає, що тварині з великим мозком потрібно більше позіхати, щоб правильно охолодити такий складний орган.

Ця гіпотеза підтверджується на прикладі птахів, у яких внутрішня температура тіла вища, ніж у ссавців, що вказує на більшу температурну різницю з навколишнім повітрям, а це означає, що більш короткого позіхання досить, щоб втягнути трохи більше прохолодного повітря.

Аналогічні висновки були зроблені в дослідженні 2016 року з участю людей, хоча в цьому випадку було виміряно лише 205 позіхів і 24 види. Дослідження також виявило, що найкоротші позіхи (0,8 секунди) були в мишей, а найдовші (6,5 секунд) — у людей.

"Завдяки одночасному вдиханню холодного повітря і розтягуванню м'язів, що оточують порожнини рота, позіхання збільшує приплив холоднішої крові до мозку і, таким чином виконує терморегулювальну функцію", — пояснив етолог Ендрю Геллап з Університету штату Нью-Йорка (SUNY).

Важливо зазначити, що дослідники не посилаються на інтелект і частоту позіхання, тільки на розмір мозку і кількість нейронів. Що стосується людей, то ми схильні позіхати 5-10 разів на день, "заражаючи" при цьому інших.

Одна з гіпотез полягає в тому, що позіхи виконують соціальну функцію, приводячи групу в однаковий стан розуму і, можливо, допомагаючи синхронізувати режим сну. Однак, щоб з'ясувати це точно, потрібно вивчити це питання більш детально.

Незважаючи на те, що вчені мають провести додаткові дослідження, щоб виявити причини, через які ми взагалі позіхаємо, експерти доходять висновку, що їхні результати підтверджують різні прогнози, засновані на гіпотезі охолодження мозку.