Могутній та лякає. Учені розкрили подробиці таємничих хмар Юпітера (фото)

Зображення, зроблені двома різними телескопами, показують найбільшу планету нашої Сонячної системи в новому світлі, пише CNN.

Телескопи The Gemini North telescope і Hubble Space Telescope відобразили Юпітер у видимому, інфрачервоному й ультрафіолетовому світлі, детально розкривши приголомшливі особливості атмосфери газового гіганта. Зокрема, супершторми, потужні циклони і, звичайно ж, Велика червона пляма — багатовіковий шторм в атмосфері Юпітера, який настільки великий, що здатний поглинути Землю.

Розглядаючи планету на різних довжинах хвиль світла, можна виявити непомітні аспекти та особливості. Їхнє порівняння дозволяє краще зрозуміти газовий гігант, його атмосферу, частинки.

"Спостереження Gemini North стали можливими завдяки розташуванню телескопа в Науковому заповіднику Мауа-Кеа, що біля вершини Мауна-Кеа. Ми вдячні за таку можливість, як спостереження за Юпітером з місця, унікального як за своїми астрономічним якостям, так і за своїм культурним значенням", — зазначив Майк Вонг, керівник групи спостереження і вчений-планетолог з Каліфорнійського університету в Берклі.

Близький інфрачервоний тепловізор Gemini North забезпечував зображення Юпітера в інфрачервоному діапазоні, у той час як Hubble виконував подвійну роботу, використовуючи свою ширококутну камеру 3 для зйомки зображень як у видимому, так і в ультрафіолетовому світлі.

Щоб можна було порівняти інший результат, усі три знімки були зроблені в один і той же час. На трьох зображеннях газовий гігант виглядає абсолютно по-різному. Велика червона пляма майже зникає в інфрачервоному діапазоні, але темна область всередині шторму здається більшою, ніж на зображенні у видимому світлі. Це пов'язано з тим, що різні довжини хвиль світла показують різні структури всередині шторму.

Об'єднання зображень шторму у видимому світлі Hubble з інфрачервоними спостереженнями Gemini North показало, що темні області — це дірки в хмарному шарі.

У видимому світлі вони здаються темними, але в тепловому інфрачервоному діапазоні дослідники змогли побачити, що через дірки яскравість тепла газового гіганта йде в космос. Зазвичай цей процес блокується масивними хмарами.

Подивіться на порівняння між світловим інфрачервоним зображенням Юпітера, що контрастує з набагато більш м'яким зображенням у видимому світлі на слайді нижче.

В інфрачервоному діапазоні теплі шари Юпітера глибоко під хмарами, і здається, ніби вони світяться крізь просвіти цих хмар. Вонг порівняв інфрачервоне зображення Юпітера c гарбузовим ліхтариком.

Тим часом знамениті смуги хмар на планеті видно у всіх трьох довжинах хвиль, а ось Мала червона пляма, або як її називають учені Овал BA, з'являється тільки на видимих і ультрафіолетових зображеннях. Вона утворилася, коли три шторми злилися воєдино у 2000 році.

Погляньте, які відмінності можна помітити на зображеннях в ультрафіолетовому і видимому світлі на фото нижче.

За останні кілька років Мала червона пляма знову стала білою (початковий колір плями до того, як вона стала червоною у 2006 році). Однак саме ядро цього шторму темно-червоне, що може свідчити про те, що Мала червона пляма в майбутньому знову стане червоною, як Велика червона пляма.

Над цією турбулентною областю на видимому зображенні також є Супершторм, який виглядає як вихрова біла смуга. Інший, видимий в інфрачервоному зображенні, у північній півкулі Юпітера.

Вважається, що ця конкретна смуга являє собою циклонний вихор або серію вихорів, які простягаються майже на 72 420 км зі сходу на захід. У видимому світлі він виглядає темно-коричневим. Однак, в ультрафіолетовому світлі ці вихори майже зникають. Під ними на інфрачервоному зображенні видно великі гарячі точки.