Володарі Всесвіту. Вчені говорять, що мікроби можуть контактувати з позаземними видами

На питання про те, чи одні ми у Всесвіті, знаменита програма з пошуку позаземних цивілізацій SETI намагається відповісти з 1959 року. Багато астрономів вважають, що у Всесвіті повинні існувати інші цивілізації, подібні до людської, і що ми рано чи пізно зможемо вийти з ними на контакт, пише The Conversation.

Однак скептики сумніваються в цьому твердженні, заявляючи, що відсутність доказів існування таких цивілізацій передбачає, що вони надзвичайно рідкісні.

Але якщо інші людиноподібні цивілізації навряд чи існують, то чи можуть бути інші форми життя, можливо, більш підходящі, ніж ми, для поширення в космосі? І чи можливо, щоб такі форми життя контактували одна з одною?

Нове дослідження вчених, опубліковане в журналі Biosystems, передбачає, що таке цілком можливо. Такі мікроби, як бактерії, можуть бути володарями космічного життя, і вони набагато розумніші, ніж ми думаємо.

Щоб зрозуміти мікробів, нам потрібно кинути виклик нашим антропоцентричним забобонам. У той час як багато хто з нас розглядають мікроби як одноклітинні організми, що викликають хвороби, реальність інша.

Мікроби — це слабо організовані багатоклітинні організми. Бактерії, наприклад, живуть як спільноти, що складаються з декількох мільярдів колоній, здатних "думати" й ухвалювати рішення. Типова бактеріальна колонія — це кібернетична сутність, "надмозок", що розвʼязує екологічні проблеми.

Що ще більш важливо, всі бактеріальні колонії на Землі пов'язані між собою в глобальну бактеріальну суперсистему, що отримала назву бактеріосфера.

Ця "всесвітня павутина" генетичної інформації регулює потік органічних елементів на Землі протягом останніх трьох мільярдів років таким чином, що він назавжди залишиться за межами людських можливостей. Наприклад, вони циркулюють важливі поживні речовини, такі як вуглець, азот і сірка.

Навіть сьогодні бактерії є найбільш домінантними живими істотами на Землі. Спробуйте прибрати їх із біосфери, і життя поступово зруйнується. Тому бактерії можуть бути набагато більш придатні для космічних подорожей і контакту, ніж ми.

Нещодавнє дослідження, показало, що земні бактерії можуть виживати в космосі принаймні три роки, а можливо, й більше. Додайте до цього той факт, що вони здатні існувати в сплячому стані протягом мільйонів років, і стане зрозуміло, що мікроби дуже стійкі.

Різні версії гіпотези панспермії, яка стверджує, що мікробне життя існує і подорожує по Всесвіту, підтримують цю ідею.

Нещодавні математичні моделі підтвердили це, показавши, що подорожі мікробів можуть бути можливі не тільки в нашій Сонячній системі, а й по всій галактиці. Як працюють позаземні мікроби? Бактеріосфера потенційно може відтворити всі кроки, відомі з людських мікробів.

Перший крок — це здатність зчитувати інформацію з космосу. Наприклад, за допомогою радіотелескопів ми можемо аналізувати віддалені населені планети. Другий крок — розробка технологій і знань для оцінки того, чи містять населені планети життя. Третій крок — оголосити про нашу присутність на Землі розумним інопланетянам і спробувати встановити з ними контакт, якщо вони дадуть відповідь на початкові сигнали.

Мікроби мають обмежену здатність зчитувати інформацію з космосу. Наприклад, ціанобактерії можуть зчитувати частину електромагнітного спектру, що виходить від Сонця у вигляді видимого світла. Це біологічне явище називається фототропізм і відбувається, коли рослина повертається до або від Сонця, або іншого джерела світла.

Другий крок мав вирішальне значення для розвитку життя на Землі. Ціанобактерії розробили біотехнологію у вигляді фотосинтезу, який перетворює воду, сонячне світло і вуглекислий газ на кисень і поживні речовини. Саме цей процес допоміг перетворити за довгий еволюційний період мертву планету на живу. Потім мікробне життя стало більш складним, створивши рослини і тварин за останні 600 мільйонів років.

Проте бактерії залишаються найбільш домінантною формою життя на планеті. Фотосинтез як форма бактеріальної технології завжди підживлював життя на Землі.

Третій крок — це тяжіння і спілкування між мікробами з аналогічними хімічними речовинами. Позаземні мікроби повинні бути здатні безперешкодно інтегруватися в бактеріосферу Землі, якщо вони мають загальний хімічний склад і метаболізм на основі вуглецю, враховуючи ДНК, білки та інші біомолекули.

Однак можливий і зворотний процес. З одного боку, земні мікроби могли подорожувати в космос на астероїдах і сіяти життя в інших частинах Всесвіту. З іншого боку, астронавти можуть діяти як переносники мікробів у силу людського мікробіому.

Щоб оцінити позаземні мікроби, нам потрібно зрозуміти концепцію інтелекту в еволюційному сенсі. Це дозволить нам краще оцінити бактеріальний інтелект і його можливості в контексті людських і позаземних мікробів.

Деякі біологи стверджують, що людський інтелект — це всього лише фрагмент широкого спектру природного інтелекту, який враховує мікроби і рослини. Для цього також необхідно повторно проаналізувати технологічні сигнатури як ознаки розумних цивілізацій.

Технологічно розвинені цивілізації, на думку фізика Фрімена Дайсона, повинні мати величезні потреби в енергії. Ці вимоги можуть бути виконані шляхом будівництва космічних мегаструктур (які отримали назву сфера Дайсона) навколо своїх планет, які здатні захоплювати енергію від своєї ж зірки.

Отже, пошук таких сфер шляхом вивчення того, чи заблоковане світло від зірок, може бути способом їх фіксування. Але, якщо людиноподібні цивілізації дійсно рідкісні, немає сенсу шукати такі структури. Замість цього, доречніше відшукувати біосигнатуру, як ознаки мікробного життя на населених планетах, наприклад, різні гази.

Виявлення фосфіну в атмосфері Венери було великонадійною зачіпкою, але тепер це виглядає сумнівно, оскільки нове дослідження припускає, що сигналом міг бути діоксид сірки, а не фосфін.

І все ж у вчених немає іншого вибору, окрім як продовжувати спроби. На щастя, космічний телескоп Джеймса Вебба зможе просканувати атмосферу планет, що обертаються навколо інших зірок, коли він буде запущений наприкінці цього року.