Людське втручання критичне не для всіх тварин, — учені

Нове дослідження, опубліковане в Global Change Biology і проведене в Каліфорнійському університеті Санта-Крузі, виявило два цікавих показники — 33% видів ссавців негативно реагують на присутність людини, у той час як 58% успішно живуть у місцях з більш високим рівнем людського втручання, пише Earth.com.

Дослідники проаналізували дані 3212 фотопасток, щоб показати, як діяльність людини може змінити структуру спільнот ссавців по всій Північній Америці.

Команда була особливо зацікавлена в розумінні того, як ссавці реагують на різні типи людського впливу, і чи пов'язані ці реакції з такими характеристиками, як розмір тіла тварин, їхній раціон харчування і репродуктивний успіх.

У своєму попередньому дослідженні вчені спостерігали, як дикі тварини в горах Санта-Круз реагують на людське вторгнення. Вони виявили, що такі види, як пуми і рисі, з меншою ймовірністю будуть активні в районах, де присутні люди, у той час як олені і лісові хом'яки стають більш сміливими і активними.

Експерти поставили собі за мету з'ясувати, які ссавці найкраще пристосовані до життя поруч з людьми в більш широкому масштабі. Вони об'єднали дані своїх локальних фотопасток з даними дослідників зі Сполучених Штатів, Канади та Мексики.

У цілому, команда відстежила 24 види в 61 регіональному проекті зі створення фотопасток, щоб виявити подібні тенденції в континентальному масштабі.

"Нас протягом довгого часу дуже цікавило, як втручання людини впливає на дику природу, і ми подумали, що було б цікаво подивитися, як дика природа в цілому реагує на аналогічний антропогенний тиск у Північній Америці", — розповів провідний автор дослідження професор Кріс Вілмерс .

Результати показали, що ведмеді грізлі, рисі, вовки, лосі, куниці і росомахи рідше зустрічаються в більш розвинених районах і менш активні в цих місцях. У той час як єноти і білохвості олені — навпаки.

У цілому, ссавці, які були менші за розміром, швидше розмножувалися і дотримувалися універсального харчування, були найбільш позитивно пов'язані з впливом людини.

Чорні ведмеді, товсторогі барани і росомахи частіше зустрічалися в місцях, багаторазово відвідуваних людьми, у той час як олені, рисі, сірі лисиці, пуми і вовки були більш активні в цих місцях.

Результати дослідження свідчать про те, що більшість ссавців готові терпіти певний рівень людського впливу, щоб залишатися у високоякісних місцях проживання. Тим не менш, дослідження також показує, що існує і межа того, як багато людського втручання готові витримати тварини.

Наприклад, руді лисиці були єдиними ссавцями в дослідженні, які продовжували виявляти активність або були присутні при середніх і високих рівнях вторгнення з боку людини.

Для того, щоб зберегти ареали проживання, підтримувати різноманітність популяцій ссавців, важливо зрозуміти межу, при якій присутність людей поблизу переважує вигоди.

"Це може допомогти нам зрозуміти, скільки насправді є місць проживання для реколонізації або реінтродукції видів, і, сподіваюся, дозволить нам більш ефективно співіснувати з дикою природою в місцевостях, де домінують люди", — підсумували вчені.