Подорож у часі можлива: вчені роблять це за допомогою антарктичного льоду

Завдяки тому, що антарктичний лід містить таємну історію земного клімату, яка налічує сотні тисяч років, дослідники можуть здійснювати подорож у минуле, пише Science Focus.

Коли в Антарктиці випадає сніг, він ніколи не тане, а просто накопичується рік за роком, поки не досягає товщини в кілька кілометрів. Коли вага льоду розчавлює пухнасті сніжинки, сніговий покрив спочатку перетворюється на гранульований лід, званий "фірном", а потім — на твердий глетчерний лід.

Повітря, яке спочатку було "захоплене" снігом, коли приземлилося у вигляді сніжинки, зберігається у вигляді маленьких бульбашок усередині твердого льоду, що містить "запис" про атмосферу й клімат під час первісного випадання снігу. Чим більше випадає снігу, тим більше старий лід все глибше заривається. Тому, як правило, чим глибше лід, тим він старше.

Але не все так просто: тиск тонн льоду зверху деформує кристали льоду, внаслідок чого він починає текти. І чим далі від центру континенту, тим швидше він тече. Це утримує кількість льоду в якійсь рівновазі, а також означає те, що до узбережжя (де лід тонший та швидше рухається) він молодший. Найстаріший лід завжди знаходиться глибоко в континентальних надрах біля вододілів, де швидкість крижаного потоку майже дорівнює нулю.

Карта (нижче) показує розташування основних крижаних кернів на континенті, їх глибину і вік найстарішого льоду на дні керна. За останні 50 років вони разом з аналогічними (але більш короткими) кернами з Гренландії представили вченим докладну картину клімату Землі за останні три чверті мільйона років.

Ці крихітні бульбашки повітря глибоко всередині льоду показали, як людство змінило глобальну атмосферу та як вуглекислий газ разом з іншими парниковими газами збільшилися в міру того, як ми спалювали все більше викопного палива.

Крижані керни — це безперечний доказ, що підтверджує парниковий ефект і теорію зміни клімату, викликаного діяльністю людини.